Науково-дослідні роботи - 2011р.

  •  Д/б 2214-ф"Мікро- та наноструктурні процеси в поверхневих шарах конструкційних сплавів за умов високоенергетичної обробки"(керівник проф.,д.ф-м.н. Волошко С.М.).
Встановлено вплив режимів ультразвукової ударної обробки (УЗУО) на повітрі, в інертній атмосфері та  середовищі рідкого азоту на мікротвердість, тонку мікроструктуру, фазовий та хімічний склад поверхневих шарів алюмінієвого сплаву Д16 та титанового сплаву ВТ6. Механічна активація поверхні при УЗУО на повітрі приводить до механохімічного процесу окислення і синтезу оксидної плівки на поверхні сплавів.  Ефективність механохімічної реакції залежить від тривалості ультразвукової ударної обробки.  Максимальний ефект зміцнення складає 200%. Для сплаву Д16 встановлено два ефекти після УЗУО на повітрі: для малих часів ультразвукової дії характерним є істотне збільшення мікротвердості (ефект зміцнення, пов’язаний з процесом подрібнення зерен і формуванням стійких сильно розорієнтованих комірчастих структур), а для більш тривалої обробки - зниження мікротвердості до вихідних значень (ефект знеміцнення, обумовлений процесами розпаду пересиченого твердого розчину на основі алюмінію і розчинення зміцнюючих дисперсних вторинних фаз).  Вперше запропоновано методику проведення ультразвукової ударної обробки алюмінієвого сплаву Д16 в рідкому азоті та в інертному середовищі за умов всебічного стискання зразка. Обробка в інертному середовищі не призводить до утворення оксидного шару та зменшення мікротвердості до вихідних значень. Ефект зміцнення в середовищі рідкого азоту досягає ~ 500 %  при тривалості обробки 240 с,                зменшення значень мікротвердості при збільшенні тривалості обробки не виявлено. Підвищення міцності при кріодеформації пов’язане з подрібненням вихідної структури сплаву до 15-20 нм, а підвищення пластичності обумовлене утворенням певної кількості мікронних зерен поряд з нанозернами. Тому сформована в результаті УЗУО структура є оптимальною з точки зору поєднання твердості і пластичності. Відпрацьовано режими УЗУО для формування композиційних поверхневих шарів із підвищеною мікротвердістю (до 5 разів) за рахунок втілення вуглецевих нанотрубок, дисперсних частинок Al2O3,Ti, Ni, BC. Виявлено фізичну природу змін хімічного складу приповерхневих шарів низьколегованої сталі під дією плазми газового  розряду в різних атмосферах. Основними чинниками масопереносу під дією плазми газового розряду є комбіновані ефекти дифузійних процесів у приповерхневій області та аномального проникнення атомів із газорозрядної плазми вглибину твердого тіла.  Визначено механізми іонно-індукованої поверхневої сегрегації елементів. Запропоновано режими обробки, які дозволяють одержати хімічний склад поверхневого шару, який відповідає складу високолегованої сталі із підвищеними антикорозійними властивостями. Визначено закономірності формування структури та хімічного складу приповерхневих шарів сплавів Сo-Сr-Mo за умов лазерної обробки в різних середовищах. Встановлено, що неоднорідність хімічного складу по площині оплавленої поверхні пов’язана з різною швидкістю перекристалізації та поверхневою сегрегацією елементів сплаву під дією лазерного опромінення; з’ясовано, що після лазерного опромінення Co-Cr-Mo сплаву в середовищі аргону на поверхні утворюється періодичний кільцевий рельєф, період хвиль якого залежить від густини потужності лазерного опромінення. Вперше виявлене формування нанокристалітів із віссю симетрії п’ятого порядку. Доведено, що основним чинником зниження значень електрохімічних потенціалів є формування на поверхні суцільного шару оксиду хрому Cr2O3. Результати роботи, розділи монографії «Дифузія в металевих плівках з мікро- та нанорозмірною структурою» (2011 р.) та електронного підручника «Теорія тепло- та масопереносу в матеріалах»(2011 р.) впроваджено в навчальний процес при викладанні  дисциплін «Те­о­рія те­п­ло- і ма­со­пе­ре­но­су в ма­те­рі­а­лах. Впроваджено також нові лекційні курси «Інформаційні технології розв’язання фізико-технічних задач» та «Міждисциплінарні проблеми фізичного матеріалознавства».  Підготовано курс лекцій на англійській мові “Computational material design”, який апробовано у Варшавському університеті технологій (7-18 листопада 2011 р.) в рамках європейської програми “Warsaw University of Technology Development Programme”. Розробка на рівні кращих світових аналогів. Одержані в роботі наукові результати і встановлені фізичні закономірності мають практичний інтерес для  створення методичних та наукових основ зміцнення поверхневих шарів конструкційних сплавів  задля цілеспрямованого керування їх експлуатаційними характеристиками, а також розробки нових методів обробки поверхні (в тому числі металевих сплавів медицинського призначення). Можливі користувачі: ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ, підприємства авіаційної промисловості, машинобудування та приладобудування.

 

  • Д/б 2213-ф "Закономірності формування біосумісних захисних покриттів на титанових та залізних сплавах для штучних протезів та медичного інструменту" (керівник проф.., д.ф-м.н. С.І. Сидоренко). 
По «Закономірності формування біосумісних захисних покриттів на титанових та залізних сплавах для штучних протезів та медичного інструменту» Розроблені наукові основи створення нових біосумісних захисних покриттів та титанових та залізних сплавах для протезування та медичного інструменту з підвищеною адгезійною міцністю з використанням ефекту висхідної дифузії розчинених в металі атомів алюмінію.                 Встановлені закономірності формування поверхневого шару при вакуумній іонно-плазмовій обробці та модифікуванні електроіскровим легуванням та лазерною обробкою.                 Запропонована методика іонно-плазмової обробки сплавів, яка основана на  бомбардуванні поверхні зразка іонами інертного газу (аргону) та створенні потоку радіаційних дефектів – вакансій вглиб сплаву, під дією якого виникаєж зустрічна дифузія атомів алюмінію, розчинених в титані. На поверхні формується зона окису алюмінію Al2O3 або нітриду алюмінію AlN з високою адгезією до основи. Запропоновані методи модифікації приповерхневих шарів досліджуваних сплавів методами локальної високоенергетичної обробки – електроіскрове легування в насичувальних середовищах та лазерна хіміко-термічна обробка. Встановлені оптимальні параметри обробки. Запропоновані комбіновані методи отриманні біосумісних покриттів на основі окису алюмінію та нітриду алюмінію, що включають попередній процес електроіскрового легування та наступної лазерної обробки. Методами електронно-мікроскопічного, мікрорентгеноспектрального, рентгеноструктурного, мікроструктурного, мікродюрометричного аналізу, Оже-спектроскопії, вторинної іон-іонної спектроскопії досліджена структура, фазовий склад приповерхневих зон Ti-Al та Fe-Al сплавів. Результати досліджень використовуються в учбовому процесі: лекційний курс «Основи техніки експериментальних досліджень», розділ «Іонно-плазмові методи отримання покрттів», лабораторні роботи «Електроіскрове легування сталей перехідними карбідоутворюючими елементами», «Лазерна хіміко-термічна обробка сплавів заліза та титану»; курс «Методи дослідження властивостей матеріалів і виробів», лабораторна робота «Дослідження фазового складу біосумісних покриттів» для студентів спеціальності «Фізичне матеріалознавство». Розробка відповідає світовому рівню. На основі розроблених наукових принципів будуть створені нові методи формування біосумісних захисних покриттів на сплаавх титану та заліза, які дозволять суттєво підвищити адгезію поверхневого шару з основою і значно збільшити строк використання стоматологічних імплантатів, штучних протезів та медичного інструменту.

 

  • Д/б 2212-ф "Фізичні принципи формування наноструктурного стану в жароміцних сплавах при фрикційній обробці плоских та складно фасонних поверхонь"(керівник проф.., д.ф-м.н. С.І. Сидоренко). 
Розробленим в роботі методом нанесення тертям з перемішуванням було отримано і досліджено модельні та промислові зразки покриттів на виробах з нікелю та нікель-хромових сплавів типу ЧС-70Л (~70 ат.%Ni, ~30 ат.%Cr). На основі даних структурного аналізу (скануючої та трансмісійної електронної мікроскопії, рентгеноструктурного аналізу) досліджено напружені та структурно-фазові стани матеріалу покриттів. Підтвержено можливість формування розробленим методом приповерхневих шарів, які складаются з когезійно пов’язаних між собою мікро- та нанорозмірних структурних складових з середнім розміром 20-30мкм та 10-30нм відповідно; при цьому квазішари з мікроструктурою та наноструктурою не мають різкої границі між собою. Показано, що основними (за об’ємом) фазами в покриттях зі сплаву ЧС-70Л є твердий розчин легуючих елементів на основі нікелю та зміцнюючі інтерметалідні фази Ni3Meі – ізоструктурні фазі Ni3Al (де Меi – Cr, Mn, Al та інші метали, що в невеликій кількості входять до складу сплаву). Їх просторові і розмірні розподіли, рівень механічних напруг дозволяють забезпечити підвищені фізико-технічні властивості: зносостійкості в 1,5 рази, корозійної стійкості в 1,5-2 рази, мікротвердості в 2-2,5 рази в порівнянні із властивостями матеріалів до обробки. На цій основі запропоновано принципи формування мікро- та наноструктурних станів в приповерхневих шарах, які полягають в наступному: суперпозиція (поєднання) процесів деформації тертям та перемішуванням забезпечує такі наперед задані особливі структурно-фазові неоднорідності (розподіли) по глибині (наприклад, мікро- і наноструктурування приповерхневих шарів на глибинах міліметрового діапазону від поверхні виробів, що значно перевищує глибини мікро- та наноструктурування під дією лише фрикційного впливу, та ін.), та – як результат – покращені фізико-технічні характеристики. Дана розробка знаходиться на рівні світових аналогів. Результати роботи, розділи монографії «Актуальні проблеми тонкоплівкового матеріалознавства» впроваджено в навчальний процес у спецкурсах: “Технології зондової модифікації поверхні та атомний дизайн” (розділ “Мікрорентгеноспектральний аналіз поверхневих шарів, лабораторна робота “Дослідження поверхневих шарів з нанорозмірними елементами методом трансмісійної електронної мікроскопії”), “Електронна мікроскопія“ (лабораторні роботи: 1. “Препарація наноструктурних зразків поверхневих шарів”, 2. “Методи підготовки зразків з нанорозірними структурними складовими для ТЕМ дослідження”), “Матеріалознавство покриттів“ (розділ “Фрикційна обробка поверхні”), “Фундаментальні основи промислових технологій“. Матеріали кандидатської дисертації «Методика проектування програмно-педагогічних засобів з матеріалознавчих дисциплін» та методичного посібника «Методики використання сучасних інформаційних технологій при підтримці процесу навчання обдарованої молоді» впроваджено в навчальний процес у спецкурсах “Електронна кристалографія“, “Математичне моделювання дефектів в кристалах“. Новий білінгвальний курс лекцій “Vacuum Deposition Nanotechnologies for Thin Films and Coating  Production" викладено студентам Механічного факультету Вроцлавського університету технологій. Результати роботи мають практичне значення для розробки конкурентоспроможних технологій зміцнення та захисту деталей машин з високими експлуатаційними властивостями, передані і прийняті до використання:

–            ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України;

–            Дніпродзержинському металургійному комбінаті;

–            НВО ”Мотор-Січ”, м. Запоріжжя;

–            АНТК ім. О.К.Антонова, м. Київ.

 

  • Д/б 2306-ф «Формування стабільних нанорозмірних магнітних плівок FePt для надвеликої щільності запису і збереження інформації»(керівник д.т.н., проф. Макогон Ю.М.). 
Методом магнетронного осадження отримані зразки багатошарових нанорозмірних плівкових композицій: плівка FePt /буферний шар Pt/ затравочний шар Cr(001)/планарна підкладка SiO2(100 нм)/Si(001). Шари Pt/Cr осаджували безпосередньо на планарну підкладку SiO2(100 нм)/Si(001) при температурі підкладки 350°С, плівка FePt осаджувалась при температурі 450°С. Встановлені фазовий склад і орієнтаційні співвідношення осаджених кристалічних шарів FePt, Pt, Cr плівкових композицій плівка FePt/буферний шар Pt/затравочний шар Cr(001)/планарна підкладка SiO2/Si(001) в залежністі від іх товшини, умов осадження і термічної обробки. Форма петель гістерезису і коерцитивне поле зразків з впорядкованою L10-Fe(ГЦТ) і не впорядкованою А1-FePt(ГЦК) фазами досліджувалось за допомогою вібраційного магнітометру SQUID при магнітному полі, прикладеному перпендикулярно і паралельно поверхні зразків. При товщині затравочного шару Cr(001) 50 нм виявлена анізотропія магнітної енергіїї Ku ~ 0,7 MJ/m3 в магнітному полі, прикладеному перпендикулярно до поверхні зразка, більша квадратичність петель гістерезису.  Коерцитивне поле зразків  дорівнювало 250 мТ, що менше  в порівнянні зі зразками з шаром Cr товщиною 30 нм (450 мТ). За допомогою магніто-силової мікроскопії визначено, що розмір домену складає 100 нм. Менша товщина підшару Cr дає можливість стабілізувати орієнтацію (001) плівки FePt. У плівках з більшою товщиною  Cr окрім текстури (001) плівки  FePt зберігається і орієнтація (002). З відношення інтенсивностей  рефлексів (001) і (002) був визначений параметр хімічного упорядкування S = 0,53. Дослідження методом просвічувальної електронної мікроскопії поперечних перерізів показало, що в шарі Cr присутні колоноподібні зерна шириною від 15 до 30нм. Межа поділу з Cr діє як бар'єр для росту нових зерен в плівці FePt, що призводить до утворення нових зерен зі значно меншим розміром від 10 до 15 нм. Існують чітки межи зерен в шарах Cr и FePt. Отримані зразки плівкових композицій «плівка FePt/буферний шар Pt/затравочний шар Cr(001)/сферичні частки SiO2 діаметром 100-350 нм/монокристалічний Si(001)». Діапазон товщин шарів від 3 до 30 нм. Товщина затравочного шару Cr складала 50 нм. Встановлені фазовий склад і орієнтаційні співвідношення осаджених кристалічних шарів FePt, Pt, Cr плівкових композицій в залежністі від іх товшини, умов осадження і термічної обробки. Шар Cr з об′ємно-центрованою кубічною структурою орієнтації [110] призводить до утворення текстури (111) в шарі FePt з гране-центрованою тетрагональною структурою. Методом просвічувальної електронной мікроскопії встановлено, що плівки, осаджені на сферичні частки діаметром 160 нм, мають розмір зерна порядка 7 нм. Зерна ростуть перпендикулярно до поверхні сфери. Проведено вимірювання петель гістерезису методом МОКЕ. Встановлено, що досліджувані плівкові композиції мають широку петлю з коерцитивною силою 370 мТ. Визначено співвідношення остаточної магнітної індукції MRдо намагніченості насичення MS плівок. Плівки, осаджені на сферичні частки SiO2 діаметром 160 нм, мали відношення MR/MS = 0,7. Плівки, осаждені на сферичні частки SiO2 діаметром 330 нм, мали відношення MR/M=1. Методом магніто-силової мікроскопії встановлено конфігурацію магнітних доменів в поверхневому шарі FePt плівкової композиції. Встановлено, що після розмагнічування шари FePt досліджуваних плівок мали багатодоменну конфігурацію. Після насичення в перпендикулярно прикладеному до поверхні зразка магнітному полі шар FePt в плівках, осаджених на сферичні частки діаметром 160 нм, повертається до багатодоменного стану,  а в плівках, осаджених на сферичні частки діаметром 330 нм, шар FePt залишається в однодоменному стані.

Ініціативні наукові роботи за пріоритетним тематичний напрямом

1.6.5 Наноструктурні (нанодисперсні, нанокристалічні матеріали).

Проблеми синтезу матеріалів при екстремальних параметрах температури і тиску

 

  • «Дослідження структури, фазового складу та властивостей нанорозмірних матеріалів (нанорозмірних плівок) на основі скуттерудита CoSb3, багатошарових металевих систем нанометрової товщини, вуглецевих нанотрубок тощо» (Ініциативна робота,керівники проф., д.ф-м.н. С.М. Волошко , д.т.н., проф. Ю.М. Макогон).
Встановлено, що в НПК CoSb(1.82 -5.45)(30 нм)/SiO2(100 нм)/Si(001) після осадження на підкладку, що знаходиться при температурі (20-100)оС,  спостерігається аморфний стан. Процес формування кристалічної скуттерудитной фази CoSb3 в НПК CoSb(2.98-3.39)(30 нм)/SiO2(100 нм)/Si(001) відбувається при осадженні на підкладку, що знаходиться при температурі вище 200оС, і вмісті Sb більше 72 ат.%, що менше, ніж виходить з діаграми фазової рівноваги для масивного стану системи Co-Sb. Встановлено, що формування кристалічної фази CoSb3 в НПК CoSb(2.41- 5.45)(30 нм)/SiO2(100 нм)/Si(001), осаджених на підкладку при кімнатній температурі, відбувається в широкому інтервалі концентрацій Sb від 73.9 ат.% до 82.7 ат.% і при відпалі в інтервалі температур (200 – 500)°C. Вищі значення електроопору плівок після відпалу набуті для НПК з концентрацією Sb – 75,7 ат.%. Встановлено, що вміст Sb в НПК CoSb(1.82.-5.45)(30 нм)/SiO2(100 нм)/Si(001) зменшується за рахунок випаровування в процесі осадження, з підвищенням температури підкладки від 20оС до 200оС. Встановлений оптимальний хімічний склад і вивчені процесі формування структурно-фазового складу наноплівкових композицій на базі скуттерудита CoSb3, що дає змогу підвищити термоелектричну ефективність в інтервалі 500 - 600оС.

 

  •  «Модифікація поверхні сплавів заліза методами високоенергетичної обробки» (ініциативна робота,керівник доц., к.т.н. Є.В. Іващенко). 
Проведено дослідження впливу параметрів високоенергетичної обробки (електроіскрового легування (ЕІЛ), лазерної хіміко-термічної обробки (ЛХТО), лазерного легування (ЛЛ), іонно плазмової хіміко-термічної обробки (ІПХТО)) на структуру, фазовий склад та властивості зміцнених приповерхневих зон сплавів заліза, мало- вуглецевої сталі Ст.3, сплавів заліза з карбідоутворюючими елементами – титаном та хромом (Fe-Ti, Fe-Cr). З використанням комплексної методики, що включала мікроструктурний, мікродюрометричний, рентгеноструктурний, енергодисперсійний, мікрорентгеноспектральний аналіз та растрову електронну мікроскопію, встановлені закономірності формування структури дифузійних зон та легованих шарів в залежності від виду обробки та природи легувальних елементів в сплавах заліза. Виготовлена установка для випробування зміцнених приповерхневих шарів на зносостійкість (умови сухого тертя-ковзання за схемою «площина по площині») і проведені випробування зразків після різних видів обробки. Показано, що ефект значного підвищення мікротвердості (7 – 13 ГПа) та збільшення зносостійкості (від 2,5 до 75 разів) в зонах дії концентрованих імпульсних потоків енергії на сплави заліза зумовлений взаємодією карбідоутворюючих елементів (Zr, Ti, Cr) з елементами проникнення (C, N, O) і формуванням дисперсних виділень фаз втілення (карбідних, нітридних, карбонітридних, оксидних та ін.) в умовах високих температур нагрівання та охолодження, високих температурних і концентраційних градієнтів. Такі екстремальні умови приводять до виникнення високих внутрішніх напружень в  процесі обробки, під дією яких зростає густина дислокацій і прискорюються структурнофазові перетворення. За результатами дослідження запропонована якісна модель формування структури в сплавах заліза при лазерному і електроіскровому легуванні в насичувальних середовищах що містять вуглець і азот. Результати дослідження можуть бути використанні при створенні високоефективних технологій поверхневого зміцнення виробів зі сплавів заліза.

 

  • НДР№ М84-2009“Формування і стабілізація нанорозмірних плівок силіциду NiSi на монокристалічному кремнії”(керівник проф., д.т.н. Макогон Ю.М.).
Методами рентгенофазового структурного аналізу, мас-спектрометрії вторинних нейтральних часток і резістометрії досліджено вплив Pt на розвиток твердотільних реакцій в нанорозмірних плівкових композиціях (НПК) Ni(30 нм)/Pt(2; 6 нм)/Siепіт.(50 нм)/ Si(001). НПК були отримані магнетронним пошаровим осадженням Pt і Ni на підкладку монокристалічного Si(001) при кімнатній температурі. Термічна обробка зразків проводилася в атмосфері азоту в інтервалі  температур (450-900)0С протягом 30 с.  Встановлено, що в НПК після осадження фазові перетворення не спостерігалися. При відпалі термічно активовані твердотільні реакції починаються з утворення проміжних силіцидних фаз Ni2Si, Pt2Si. Із збільшенням температури відпалу до 6000С в НПК Ni(30 нм)/Pt(2; 6 нм)/Siепіт.(50 нм)/ Si(001) незалежно від товщини шару Pt формуються фази NiSi, PtSi і твердорозчинний силіцид Ni1-xPtxSi. Утворюється двошарова гетероструктура: у поверхневому шарі формується складний полікристалічний силіцид Ni1-xPtxSi, під яким розташовується фаза NiSi, що граничить з підкладкою, з рівномірно розподіленою в ній Pt. Розпад силіциду Ni1-xPtxSi i на фази NiSi і PtSi в НПК Ni(30 нм)/Pt(2; 6 нм)/Siепіт.(50 нм)/ Si(001)  відбувається після відпалу вище 8500С і 6500С при товщині шару Pt, відповідно, 2 і 6нм. Введення проміжного шару Pt в НПК підвищує термічну стійкість NiSi в порівнянні із стійкістю цієї фази в НПК Ni/Si(001) без підшару Pt на 1000С (до 8500С), проте із-за гетерофазності структури електроопір залишається вищим (~ 32 мкОм·см). Визначені умови формування термостабільних до 900оС нанорозмірних плівок моносиліциду нікелю на монокристалічному кремніїї для функціональних елементів мікросхем. Встановлено, що термічно-активовані твердотільні реакції в НПК Ni(30 нм)|(30 нм)(((Pt(2; 6 нм)/Siепіт.(50 нм)/Si(001) починаються з утворення проміжних силіцидних фаз Pt2Si і Ni2Si. Із збільшенням температури відпалу формуються силіцид NiSi і потрійний силіцид NiPt1-хSi. Складний силіцид NiPt1-хSi в НПК с проміжним шаром Pt товщиною 6 нм утворюється при температурі відпалу 600ºС, що на 50ºС нижче, ніж в НПК з  проміжним шаром Pt товщиною 2 нм. NiPt1-хSi розпадаеться на силіциди NiSi і PtSi в НПК Ni(30 нм)|(30 нм)(((Pt(2 нм)/Siепіт.(50 нм)/Si(001) після відпалу при температурі вище 850ºС, а в НПК Ni(30 нм)|(30 нм)(((Pt(6 нм)/Siепіт.(50 нм)/Si(001) – після відпалу при температурі вище 650ºС. Введення проміжного шару Pt між плівкою Ni і підкладкою Si(001) підвищує термічну стійкість NiSi в порівнянні з термічною стійкістю цієї фази в НПК Ni/Si на 100ºС  (до 850ºС).

 

  • «Тонкоплівкові сонячні елементи на основі нанокристалічного кремнію, легованого рідкісноземельними елементами».Міжнародний проектUKP2-7040-KV-11 по программе CRDF - CGP 2010/2011 AppliedEnergyResearchCompetition (жовтень 2011-2012 рр.) (жовтень 2011-2012 рр.) кафедри фізики металів та кафедри мікроелектроники НТУУ «КПІ» з кафедрою фізики Бостонського коледжу (Честнат-Хілл, Штат Массачусетс, США).
Метою проекту є синтез, дослідження та теоретичний опис нового матеріалу для створення дешевих, ефективних та стабільних тонкоплівкових сонячних елементів. Результати досліджень, проведених в рамках даного проекту, дадуть змогу експериментально та теоретично встановити вплив наноструктури та рідкісноземельних домішок на властивості тонких кремнієвих плівок, а також бар’єрних структур за їх участі як основи тонкоплівкових сонячних елементів. Перший етап Проекту (близько 6 місяців) присвячений синтезу та дослідженню нанокристалічних кремнієвих плівок для застосування їх в сонячних елементах. На даному етапі українською групою будуть осаджені тонкі кремнієві плівки, встановлені технологічні режими отримання нанокристалічної структури матеріалу, вивченні структурні, електричні та оптичні властивості, а також хімічний склад дослідних зразків. Американська група дослідників в цей час буде займатись побудовою теоретичної моделі кремнієвої плівки для розрахунків її оптичних характеристик. 

 

  • Спільний науковий проект № М/445-2011 (від 16 вересня 2011 р.)«Створення та дослідження поверхневих наноструктурних шарів на виробах, що працюють при терті, високоенергетичними методами та фрикційною обробкою» за програмою «Cпільних науково-дослідних проектів у рамках співробітництва між Україною та Китайською Народною Pеспублікою 2011-2012» ("The joint research projects in cooperation between Ukraine and China 2011-2012"),(керівник проф., д.ф-м.н. С.І. Сидоренко).
Метою спільного науково-дослідного проекту між школою хімічної інженерії Хебейського Університету Технології (CE-HUT) і Національним Технічним Університетом України «Київським політехнічним інститутом» (UA-KPI) є конструювання матеріалів покриттів для деталей машин і механізмів, що працюють в умовах тертя та навантажень, та розробка фундаментальних основ концептуально нової ресурсозберігаючої технології модифікації та відновлення поверхні шляхом створення наноструктур когерентно пов¢язаних між собою. Результати 2011 р.: визначений хімічний склад зносостійких модельних сплавів на основі нікелю та хрому; отримані зразки заданого хімічного складу; отримані залежності хімічного та фазового складу наноструктурних зносостійких покриттів від режимів фрикційної обробки. В рамках проекту 21 листопада 2011 р. відбувся візит китайських вчених на кафедру фізики металів.
TOP