1. Наукова школа фізики металів.

(паспортизована рішенням Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського в 2016 році)

Науковий напрям в даний час: “Функціональні градієнтно-наношарові вакуумно-конденсовані металеві матеріали та наноструктуровані приповерхневі шари”.

2. Галузь знань і спеціальності:

• науковий напрям та галузь знань:

науковий напрям – 6. Технічні науки

галузь знань – 13 механічна інженерія

• наукова спеціальність:

            132. Матеріалознавство

• освітня спеціальність

            132. Матеріалознавство

• освітні та освітньо-наукові програми підготовки бакалаврів, магістрів і PhD.
• Бакалаври і магістри – Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві;
• PhD – Матеріалознавство.

3. Історичні відомості про наукову школу.

3.1. Інформація про засновника школи

Наукова школа заснована в 1952 р. академіком В.Н. Гриднєвим (1908-1990) – видатним фізиком-металознавцем, директором КПІ (1952-1955), лауреатом Державної премії СРСР, двічі лауреатом Державної премії УРСР, заслуженим діячем науки і техніки УРСР, директором Інституту металофізики АН України (1955-1985 рр.).

https://uk.wikipedia.org/wikiГриднєв Віталій Никифорович

3.2. Інформація про видатних випускників школи

академік НАН України Ю.М. Солонін,

академік НАН України С.О. Фірстов,

академік НАН України В.В. Нємошкаленко,

академік НАН України Ю.В. Найдич,

академік РАН О.М. Дихне,

чл.-кор. НАН України Ю.М. Коваль,

чл.-кор. НАН України Ю.Я. Мешков,

чл.-кор. НАН України В.Т. Черепін,

чл.-кор. НАН України Ю.В. Мільман,

чл.-кор. НАН України С.П. Ошкадьоров,

чл.-кор. НАН України О.В. Курдюмов,

чл.-кор. НАН України С.І. Сидоренко,

д.т.н., проф. В.Г. Пермяков,

д.т.н., проф. О.В. Білоцький,

д.т.н., проф. М.В. Белоус,

д.т.н., проф. Ю.М. Макогон,

д.ф.-м.н., проф. С.М. Волошко.

3.3. Витоки традицій наукової школи

Вступ. Шановні колеги!

На початку дозвольте висловити ряд міркувань, які вбачаються важливими для періоду становлення нашої нової об’єднаної кафедри – кафедри фізичного матеріалознавства та термічної обробки. Отже, почались процеси інтеграції двох науково-педагогічних колективів.

І постає безліч питань, зокрема, перше з них: на якій концептуальній основі будуть розвиватися ці процеси?

Відповідь буде мати важливе значення, бо саме на концептуальній основі об’єднаної нової кафедри будуть формуватися нові редакції наших освітніх програм – такі, які мають відповідати потребам ринку праці, вимогам роботодавців.

Крім того: чи будуть наші освітні програми привабливими для абітурієнтів і їх батьків – як на національному ринку освітніх послуг, так і на міжнародному?

Бо виведення кожною кафедрою своїх освітніх програм на міжнародні ринки (і їх міжнародне визнання на основі незалежної зовнішньої експертизи) сьогодні є вимогою стратегії розвитку університету.

По-друге, прийняття тих чи інших наших концептуальних основ буде визначати зміст наших проектних пропозицій для конкурсів національних і міжнародних проектно-грантових програм.

Для того, щоб перемагати в конкурсах на фінансування проекти мають орієнтуватися на концептуальні засади, що відповідають потребам ринків науково-технічних послуг хоча б на перспективу ближчих 10-15 років.

По-третє, наука є невід’ємною складовою освітнього процесу.

Тому схвалення концептуальних засад для інтеграції на цій – початковій – стадії інтеграції колективу нової кафедри має визначальне значення не тільки для розробки нових освітніх програм, але і для – так би мовити – “технічного завдання” на розвиток матеріально-технічної бази нової кафедри.

Нарешті, в університеті поступово посилюється створення конкурентного середовища (“профілі” кафедр, рейтингування НПП, формульний розрахунок фінансування, формалізовані вимоги до кандидатів в конкурсних процедурах обрання і переобрання викладачів, – які мають імперативний характер).

“Жити” і “перемагати” в такому середовищі буде простіше, якщо спиратися на певні – єдині для всіх нас – засади для нашої освітньої і наукової діяльності.

В контексті сказаного хотів би познайомити із обзором наукової діяльності тієї частини нашої нової  кафедри, яка відома в КПІ як “Наукова школа фізики металів” (паспорт наукової школи був затверджений в 2016 році):

– з її традиціями;

– певними здобутками і рядом результатів, що мають, на наш погляд, загальний характер.

Сподіваюсь, що цей виступ покладе початок обговоренню тих концептуальних засад, на яких буде розвиватися нова об’єднана кафедра.

Цей виступ пропонується до Вашої уваги як ЗАПРОШЕННЯ до ОБГОВОРЕННЯ заради нашого майбутнього!

(Презентацію до виступу див. за посиланням)

Заключення. Шановні колеги! В доповіді показано, що в рамках наукової школи фізики металів в КПІ протягом 30-40 років формувалось науково-педагогічне середовище, концепт якого може бути охарактеризований як “фундаментальне матеріалознавство”.

Його ідеологія і методологія базуються на застосуванні “тріади Курнакова” до матеріалів і дослідницько-технологічних рівнів, які є перспективними для V-VI технологічних укладів.

Причому в застосуванні “тріади Курнакова”:

«склад визначає структуру (в широкому розумінні: кристалографічну, дефектну, енергетичну), а структура визначає властивості», –

в наших роботах виключно важливу роль відіграють різноманітні енергетичні обробки, в першу чергу – термічні обробки і фактор атмосфери, в якій ці обробки здійснюються.

Таке науково-педагогічне середовище має виражений міждисциплінарний характер.

І це науково-педагогічне середовище “фундаментального матеріалознавства” продовжує діяти:

● вносяться відповідні вдосконалення і новації до змісту дисциплін,

● сформовано відповідні освітня програма і сертифікатна освітня програма,

● готуються і захищаються дисертаційні дослідження в рамках освітніх PhD і магістерських програм,

● в гостро конкурентній боротьбі в національних і міжнародних конкурсах виборюють фінансування дослідницькі проекти, що “виростають” в цьому науково-педагогічному середовищі.

Все сказане означає, що такий концепт може прийматися до уваги при осмисленні шляхів, якими буде розвиватися нова об’єднана кафедра.

А поки такі шляхи нами не визначені, наукова школа фізики металів, охарактеризована сьогодні, вже має почати працювати на завдання нової об’єднаної кафедри.

На завершення: ще раз хотів би наголосити, що виступ є ЗАПРОШЕННЯМ ДО ОБГОВОРЕННЯ “заради майбутнього”! Хотів би висловити вдячність всім колегам, хто працював і працює в складі наукової школи фізики металів та в тій чи іншій формі надав допомогу в підготовці даної доповіді.

Дякую за увагу!

---

Кваліфікаційна карта КФМ

Генеалогічне дерево наукової школи КФМ