Контакти

Новини


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона запрошує на День відкритих дверей, який відбудеться online 15.05.2021 о 12:00 через Zoom (https://us02web.zoom.us/j/87614535052) !

Під час зустрічі ви дізнаєтесь про освітні програми, за якими  відбувається навчання, про сучасні досягнення в царині створення нових матеріалів і технологій, про академічну мобільність під час навчання, працевлаштування та багато цікавого про спеціальність 132 Матеріалознавство

та нову освітню програму:
Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві    

(о 13:00 у Zoom Ідентифікатор: 876 332 7482 Код доступу: 534200)


Вітаємо Конорева Сергія Ігоровича з захистом кандидатської дисертації!

11.05.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.12 КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук вченого секретаря кафедри фізики металів

Конорева С.І. на тему “Структурно-фазові перетворення на межах розділу в нанорозмірних функціональних композиціях “графен-метал” та “метал-кремній””.

Дисертація захищалась за спеціальністю 05.16.01 – металознавство та термічна обробка металів, науковий керівник роботи – проф. С.І. Сидоренко.

Вітаємо шановного Сергія Ігоровича з цим вагомим кроком у професійному розвитку і бажаємо подальших творчих і особистих перемог!


Увага!

19 травня 2021 р. о 14:30 відбудується захист магістерської дисертації студента

групи ФМ-91мн Д. Малахова.

Захист відбудеться в дистанційному режимі на платформі ZOOM.

Всі бажаючі мають змогу приєднатись. Для цього необхідно до 17 травня 2021 р. написати листа на пошту mail@kpm.kpi.ua з темою “захисти 19_05”, в якому вказати своє прізвище та ім’я.

У відповідь на Ваш лист отримаєте запрошення для участі в ZOOM-конференції.


Визнання та вітання днями надійшли від Патентного бюро “Dr. Emil Benatov and Partnets”!

Один з авторів патенту, отриманого співробітниками кафедри фізики металів, «ПОСУДИНА-СИГНАЛІЗАТОР ТЕМПЕРАТУРИ РІДИНИ ПРИ НАГРІВАННІ І ОХОЛОДЖЕННІ» (№ 123288 від 26.02.2018) – молодий винахідник Тітенко Я.А. – нагороджений дипломом і пам’ятними подарунками (книгами «Нікола Тесла» і «Альберт Ейнштейн») як учасник конкурсу на здобуття премії ім. д-ра Еміла Бенатова, що проходив з поміж студентів і аспірантів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Захищена патентом посудина-сигналізатор температури рідини, виготовлена зі сплаву з пам’яттю форми, може змінювати свою форму при досягненні заданої температури.

Побажаємо подальших успіхів авторам патенту на ниві винахідницької діяльності та чекаємо нових перемог у наступних конкурсах!


ПЕРСПЕКТИВИ КФМ В РОЗРОБКАХ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ДЛЯ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ, ВІЗИТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА МАГАТЕ!

26 квітня відбувся візит до КПІ Генерального директора Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) д-ра Рафаеля Маріано Гроссі.

В ході візиту д-р Гроссі прочитав лекцію студентам на тему “Фізичний захист, облік і контроль ядерних матеріалів”.

В контексті пропозицій, які були обговорені під час візиту
д-ра Гроссі, в тому числі були і міжнародні проєкти з атомної енергетики для подачі до нової Програми ЄС “Горизонт Європа”, що є привабливою перспективою для вчених і студентів кафедри фізики металів, яка веде дослідження в галузі матеріалознавства.

Довідка: Рафаель Маріано Гроссі – дипломат з більш ніж 35-річним досвідом в області ядерного нерозповсюдження і роззброєння. Має докторьску ступінь в галузі міжнародної політики та історії. На посаді Генерального директора МАГАТЕ – з 30 жовтня 2019 року.


Науковці Національного університету Сінгапуру створили пристрій, який назвали генератором енергії тіньового ефекту.

Для цього осаджено надтонкий шар золота на кремній, що є типовим матеріалом для  сонячних елементів. Як і у сонячній батареї, світло, що попадає на кремній, підсилює його електрони.

З шаром золота генератор енергії тіньового ефекту виробляє електричний струм, коли частина пристрою лежить у тіні.

Q. Zhang et alEnergy harvesting from shadow-effectEnergy & Environmental Science. Published online April 15, 2020. doi: 10.1039/d0ee00825g.

S.K. Ravi et alOptical manipulation of work function contrasts on metal thin filmsScience Advances. Vol. 4, March 2, 2018. doi: 10.1126/sciadv.aao6050.


За допомогою методу растрової електронної мікроскопії група дослідників з Національного інституту стандартів і технологій США дослідили десятки матеріалів, включаючи кавові фільтри, тканини, хірургічні маски та маски N95, на предмет їхньої спроможності захищати від вірусу SARS-CoV-2, вірус, що викликає COVID-19. У 2020 році ця команда виявила, що респіраторні маски N95 є найефективнішими у захисті від аерозолів, таких як ті, в яких переноситься SARS-CoV-2 А.

Також повідомлено, що синтетичні тканини, такі як шифон або віскоза, не затримують стільки частинок, скільки тісно сплетені бавовняні фланелі.

C.D. Zangmeister et al. Hydration of hydrophilic cloth facial coverings greatly increases the filtration properties for nanometer and micron-sized particlesACS Applied Nano Materials. Published online March 8, 2021. doi: 10.1021/acsanm.0c03319.

C.D. Zangmeister et al. Filtration efficiencies of nanoscale aerosol by cloth mask materials used to slow the spread of SARS-CoV-2ACS Nano. Vol. 14, June 25, 2020, p. 9188. doi: 10.1021/acsnano.0c05025.


Вітаємо!

1-2 квітня 2021 року відбулася низка онлайн-олімпіад для студентів першого та другого курсів (https://kamts2.kpi.ua/node/1549) Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Львівська політехніка», Національного університету «Запорізька політехніка», Державного університету телекомунікацій, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Студентка 2-го курсу кафедри фізики металів Ірина Козюк (група ФМ-91) зайняла І місце в онлайн-олімпіаді з англійської мови та фізики серед 90 студентів вищезазначених ВНЗ, та ІІ місце в онлайн-олімпіаді з англійської мови, фізики та математики серед 105 студентів.

Вітаємо переможницю!

Сподіваємось, що такий вражаючий результат надихне Ірину і надалі підкорювати нові вершини, а інших студентів – випробувати знання, здобуті під час навчання на кафедрі, в різних конкурсах та олімпіадах!


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона та кафедра фізики металів запрошує всіх охочих на День відкритих дверей онлайн 24.04.2021 о 13:00!

Під час зустрічі ви дізнаєтесь про сучасні освітні програми, за якими ми навчаємо, про найбільш яскраві досягнення по створенню нових матеріалів і технологій, які змінили світ і життя людини на краще, про академічну мобільність наших студентів, працевлаштування та багато цікавого.

ІМЗ готує за такими спеціальностями:

• 132 Матеріалознавство

• 136 Металургія

• 131 Прикладна механіка

Реєстрація за посиланням – https://docs.google.com/…/1FAIpQLSf9…/viewform

Детальніше про подію в чаті для абітурієнтів ІМЗ – https://t.me/abiturient_IMZ_KPI

Коли: 24.04.2021 о 13:00

Де – у Zoom (https://us02web.zoom.us/j/87614535052)

По завершенню Дня відкритих дверей інституту онлайн, запрошуємо відвідати зустрічі по Освітній програмі за посиланням:

Спеціальність 132:

Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві

(о 14:00 у Zoom Ідентифікатор: 876 332 7482 Код доступу: 534200)

Якщо у Вас виникнуть питання щодо вступу чи по освітнім програмам пропонуємо відвідати:

• сторінку сайту Інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона «Консультації щодо вступу» – http://imz.kpi.ua/uk/vstup/ahitatsiia.html

• телеграм канал ІМЗ, де зможете про все дізнатись у наших компетентних консультантів – https://t.me/chatimz

Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!


Вітаємо нашего колегу з черговим вагомим досягненням!

Доцент кафедри фізики металів Владимирський Ігор Анатолійович отримав вчене звання старшого дослідника зі спеціальності 132 – Матеріалознавство (наказ МОН України №420 від 19.04.2021 р.)

Вітаємо нашего колегу з черговим вагомим досягненням!

Наукові роботи Ігора Анатолійовича відомі в Україні та закордоном, завдяки його зусиллям на кафедрі виконуються потужні міжнародні проєкти, модернізується обладнання, готуються дипломні роботи та кандидатські дисертації.

І це тільки початок! Очікуємо від талановитого випускника нашої кафедри нових звершень, які сприятимуть зростанню авторитету кафедри фізики металів та рейтингу спеціальності 132 – Матеріалознавство.


Міжзоряна подорож вуглецю до Землі!

Існує багато теорій походження життя в межах Сонячної системи і, зокрема, – на планеті Земля. На сьогоднішній день основні та найбільш аргументовані з них вказують на те, що органічні форми могли зародитись із елементів, доставлених на нашу планету в процесі формування її з часів протопланетного диску, газо-пилової хмари, що оточувала наше молоде Сонце, або ж були занесені в Сонячну систему значно пізніше із міжзоряного простору. Остання теорія, відповідно до досліджень, опублікованих на початку 2021 року, набуває вагомого значення і опирається на припущення щодо походження вуглецю, а саме органічних молекул, до складу яких він входить. Раніше дослідники вважали, що вуглець на Землі походить із молекул, які першочергово були в газі туманностей. Дана модель припускає, що в момент утворення Сонця всі елементи, які згодом сформують планети, випарувались, а в міру охолодження диску деякі з цих газів конденсувались і стали постачальниками хімічних інгредієнтів твердим тілам, які згодом утворювали скалисті планети. А що з вуглецем? Повернемося до етапу формування планет в Сонячній системі. Попередники планет, так звані планетезималі, під час свого раннього утворення утримували вуглець, зібраний із газо-пилової хмари. Розігріті планетезималі в результаті дії високих температур в межах протопланетного диску плавляться, утворюють ядра та втрачають шляхом випаровування газ, в результаті чого більша частина вуглецю повинна бути втрачена.

Про це свідчать дослідження ядер планетезималей, які на даний час збереглись у вигляді метеоритів.

До того ж, вуглець на планеті повинен існувати в необхідній пропорції, щоб підтримувати життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо. Надто багато вуглецю – і атмосфера Землі буде схожа на Венеру, утримуючи тепло від сонця та підтримуючи температуру близько 470 °С. Надто мало вуглецю – і Земля нагадуватиме Марс з температурою близько мінус 50 °С, не здатний підтримувати життя у воді.

Отже, модель конденсації, як теорія утримання вуглецю на Землі, не підходить. Більша частина вуглецю доставлялась на протопланетний диск у вигляді органічних молекул. Однак, коли вуглець випаровується, то виробляються летучі речовини, яким, для утворення твердих частинок, потрібні дуже низькі температури. Що більш важливо – вуглець не конденсується знову в органічну форму. Звідси напрошується логічний висновок: життя на нашій планеті – це наслідок міжзоряної подорожі вуглецю? Тоді чи існують або існували у всесвіті ще планети з органічними формами життя?

За матеріалами:

  1. J. Li, E. A. Bergin, G. A. Blake, F. J. Ciesla, M. M. Hirschmann. Earth’s carbon deficit caused by early loss through irreversible sublimation. Science Advances, 2021; 7 (14): eabd3632 DOI: 10.1126/sciadv.abd3632
  2. Marc M. Hirschmann, Edwin A. Bergin, Geoff A. Blake, Fred J. Ciesla, Jie Li. Early volatile depletion on planetesimals inferred from C–S systematics of iron meteorite parent bodies. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2021; 118 (13): e2026779118 DOI: 10.1073/pnas.2026779118

Детальніше за посиланням:

https://www.sciencedaily.com/releases/2021/04/210402141742.htm


9 квітня 2021 року в формі онлайн-конференції відбулося чергове засідання кафедри фізики металів. Обговорено питання дистанційного режиму роботи викладачів та обов’язкового виконання розпорядження №5/84 від 07.04.2021 р.

Розглянуто підсумки атестації студентів та роль кураторів академічних груп стосовно виконання студентами плану навчання упродовж локдауну. Затверджені рішення щодо допуску двох студентів 4-го курсу до перескладання заліку, а також переліку вибіркових дисциплін, обраних студентами через систему Електронний кампус КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Значну увагу приділено підготовці до захисту дипломних робіт бакалаврів та етапам вступної кампанії  до магістратури у 2021 році, готовності студентів до складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови, результатам проведеної профорієнтаційної роботи. Наголошено на необхідності  покращення англомовної версії сайту для залучення іноземних абітурієнтів.

Обговорено принципи формування нової освітньої програми “Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві” та необхідність максимальної підтримки талановитих молодих викладачів, які мають вагомі наукові здобутки.


Наноструктурні матеріали стають ефективними термоелектричними перетворювачами!

Цікавий науковий напрямок очолюють вчені кафедри фізики металів проф. Макогон Ю.М.  і к.т.н. Шкарбань Р.А.: «Нанорозмірні  термоелектричні плівки як альтернативні джерела енергії та охолоджувачі».

Термоелектричні матеріали дозволяють генерувати з тепла електричний струм або використовуються для відведення тепла – як охолоджувачі. При цьому вони функціонують безшумно і мають довготривалий період експлуатації.

На даний час вченими кафедри досліджується структура плівок на основі скутерудиту CoSb3 – як матеріалу з унікальною кристалічною решіткою, який має перспективу застосування в термоелектриці. Згідно теоретичних розрахунків перехід до нанорозмірних матеріалів дозволяє підвищити термоелектричну ефективність в декілька разів за рахунок зменшення теплопровідності на границях шарів і зерен.

Області застосування в промисловості:

  • мікрогенератори  для автономного живлення малопотужних електронних пристроїв;    
  • плівкові холодильники в елементній базі нанорозмірного діапазону для комп’ютерної техніки та інфрачервоних датчиків;
  • сенсори або охолоджувачі в автомобілях.

Матеріали, які генерують електрику з тепла, вперше серйозно випробували  після старту космічної ери в 60-ті роки минулого століття. В ході місії Аполон ці термоелектричні матеріали забезпечували прилади  електричним струмом. А вже в 1997 році був запущений  зонд «Кассіні»  до Сатурна і його супутників, на якому електричний струм вироблявся  за допомогою  термоелектричних генераторів, вироблених  з  SiGe. При цьому як джерело енергії використовувався  тепловий розпад  приблизно 30 кг Плутонія-238.

В зв’язку з сучасною ерою мінітюаризації електроніки, основна увага вчених всього світу зосереджена на вивченні термоелектричних матеріалів саме нанорозмірного масштабу.

Студенти кафедри фізики металів мають можливість не тільки приєднатись до наукових розробок, а і проходити стажування в Німеччині за цим напрямком, отримуючи стипендію за програмою DAAD.


НОВИЙ ЕТАП СПІВПРАЦІ З ЯПОНІЄЮ

Нещодавно сталася помітна подія в сфері міжнародної наукової діяльності вчених ІМЗ ім. Є.О. Патона: на знак високої оцінки внеску молодих вчених кафедри фізики металів в спільну діяльність із всесвітньо відомим синхротронним центром SPring-8 (Японія) японська сторона безкоштовно передала кафедрі комплект сучасного високотехнологічного надвисоковакуумного дослідницького обладнання загальною вартістю 1 млн 311 тисяч грн. Вантаж вже прибув до ІМЗ ім. Є.О. Патона. Подію, яка відбулася, і перспективи співробітництва з Японією коментує науковий керівник КФМ Сергій Сидоренко:

«Згадаємо, як все ропочиналося. Стартовою зустріччю на шляху до започаткування співробітництва став візит до Київської політехніки у січні 2013 року директора синхротронного центру
“SPring-8” – д-ра Тетсуя Ішикави. За його участю було проведено семінар “Нові горизонти в науково-технологічному співробітництві з Японією” та відбулося знайомство з ученими ряда факультетів КПІ (ІФФ, ФЕЛ, ХТФ, ФМФ), які працюють у галузі фізики і хімії твердого тіла. Того ж місяця Київська політехніка мала честь приймати Нобелівського лауреата, президента Національного інституту фізико-хімічних досліджень Японії RIKEN, до складу якого входить “SPring-8”, – д-ра Рьоджі Нойорі. У ході перемовин було досягнуто домовленостей про співпрацю з RIKEN, а згодом було підписано Меморандум про співпрацю із “SPring-8”.

… Вже 7 років молоді вчені кафедри фізики металів беруть участь у науковій програмі RIKEN та успішно виконують в центрі SPring-8 спільні наукові дослідження за науковим напрямом «Структурно-фазові перетворення у поверхневих шарах перехідних металів при енергетичних впливах».

Хотів би підкреслити, що започаткування і розвиток співпраці з RIKEN, SPring-8 відбулося завдяки ініціативності і високому авторитету серед наших японських колег молодих вчених к.т.н. Орлова А.К. (який виграв на конкурсних засадах і здійснив п’ять (!) тримісячних стажувань в SPring-8), аспіранта Круглова І.О. (два тримісячних стажування), доц. Владимирського І.А. (два відрядження до провідних наукових центрів Японії). Названі молоді вчені ІМЗ ім. Є.О. Патона стали “першими ластівками” науки України, які “прилетіли” до RIKEN, SPring-8!

Співробітництво наших молодих вчених з RIKEN і його ефективність – це тема окремої розмови і, сподіваюсь, вона знайде своє висвітлення в інформаційному просторі кафедри фізики металів.

Тепер детальніше про обладнання, передане безкоштовно японською стороною. Переданий комплект сучасного обладнання складається із електронно-променевого випаровувача, обладнання для термічної і йонної обробки поверхні матеріалів, для корозійних випробувань, із електро-вимірювальних інструментів, комплектуючих та запасних частин. У корпусі № 9 КПІ ім. Ігоря Сікорського на базі дослідницького обладнання з Японії буде створено лабораторію сучасного фундаментального матеріалознавства – як опорного пункту для розвитку наукової співпраці із синхротронним центром SPring-8, а також як бази для новітніх лабораторних робіт у рамках дисциплін, що їх забезпечують молоді вчені-фізики-матеріалознавці кафедри фізики металів.

Слід відзначити, що міжнародна наукова діяльність молодих вчених і розвиток – на цій основі – навчально-лабораторної бази освітнього процесу повною мірою відповідає Стратегії розвитку КПІ на 2020-2025 роки, а також планам розвитку ІМЗ ім. Є.О. Патона.»

На знімку: к.т.н. Орлов А.К. біля японського обладнання: так в ІМЗ ім. Є.О. Патона започатковується лабораторія сучасного фундаментального матеріалознавства – настає ера пікотехнологій !
На знімку: проф. С.І. Сидоренко, д-р Т. Ішикава, аспірант А.К. Орлов.
Перші зустрічі в “SPring-8”, 2015 рік.

Запрошуємо на навчання на БЮДЖЕТ!

Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона та кафедра фізики металів запрошує всіх охочих на День відкритих дверей

10 квітня 2021 року о 13:30 у дистанційному форматі

Де: у Zoom (Ідентифікатор конференції: 724 7831 7045, Код доступу: 7ySUQs)

http://imz.kpi.ua/uk/vstup/ahitatsiia.html Детальніше про подію в чаті (https://t.me/abiturient_IMZ_KPI) для абітурієнтів ІМЗ

Під час зустрічі ви дізнаєтесь про сучасні освітні програми, за якими ми навчаємо, про найбільш яскраві досягнення по створенню нових матеріалів і технологій, які змінили світ і життя людини на краще, про академічну мобільність наших студентів, працевлаштування та багато цікавого.

По завершенню Дня відкритих дверей інституту онлайн, запрошуємо відвідати зустріч з представниками

освітньої програми «Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві» о 14:00

за окремим посиланням у Zoom: (https://us04web.zoom.us/j/8763327482?pwd=NVFDZ2lMWEdHVWVCU0tNZXBaVi9Pdz09)

Ідентифікатор: 876 332 7482, Код доступу: 534200

📋 Якщо у Вас виникнуть питання щодо вступу чи по освітній програмі пропонуємо відвідати:

   •  сторінку кафедри фізики металів «Вступ на 1 курс» (https://kpm.kpi.ua/vstup-na-1-kurs-za-sertifikatami-zno/ )

   •  телеграм канал (https://t.me/kpmKPI_2019 ) кафедри фізики металів.


Підходить до кінця навчання наших наукових магістрів та бакалаврів!

По завершенню навчання відбудуться захисти магістерських дисертацій та дипломних робіт на здобуття ступеня магістра та бакалавра, відповідно.

Графіки захистів представлені нижче:


Відкрито реєстрацію на Всеукраїнські олімпіади з фізики, математики та хімії для вступників!

🔹 Переможцям олімпіад, які в 2021 році вступають до КПІ ім. Ігоря Сікорського на спеціальності, яким надається особлива підтримка держави (Додаток 2 до Умов прийому-2021 (https://pk.kpi.ua/wp-content/uploads/official-documents/dodatok2-21.pdf)) – будуть нараховані додаткові бали до сертифікату зовнішнього незалежного оцінювання з відповідного предмету!

📋 Більше про олімпіади:
• математика (реєстрація (https://forms.gle/SBwhmBm5u1W2Fsjw6), деталі (https://matan.kpi.ua/vstup2021-olimpiada/));
• фізика (реєстрація (https://docs.google.com/forms/d/1dH_Xmd3XP9VTBaT2JuCpvT5Idl6d98ROsmEP2-floKI/viewform?edit_requested=true), деталі (https://zfftt.kpi.ua/ua/olimpiadi-z-fiziki));
• хімія (реєстрація (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfpSJlVVNkauAZ12oL_3XUxi-PCkE7XEuNkpd3kM1-2azX4sg/viewform), деталі (http://xtf.kpi.ua/index.php/uk/entrance-ua/menu-preuniversity-preparation-ua));

🕓 Коли:
• фізика – 11.04 (1 етап), 17.05 (2 етап);
• математика – 18.04 (1 етап), 22.05 (2 етап);
• хімія – 26.06 (1 етап), 15.05 (2 етап).

📢 Вступник на сайті (https://pk.kpi.ua/) | інстаграм (https://instagram.com/abiturient_kpi) | телеграм (https://t.me/vstup_kpi)

🎥 Плейлист YouTube (https://www.youtube.com/channel/UC5dxUmYqQl9R3OXaxeFF8Aw)

💭 З питаннями сюди (http://t.me/pk_kpibot)

❤️ Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!


Високоентропійні сплави (ВЕСи) – сплави, що мають у своєму складі 5 і більше елементів-металів, при цьому концентрація кожного коливається в інтервалі 5-35 ат.%!

В останні роки фізико-механічні властивості ВЕС є предметом підвищеної уваги дослідників. Властивості ВЕС можуть бути унікальним, а не усередненими властивостями елементів, з яких вони складаються. Так вчені з Токійського столичного університету розробили новий надпровідник Co0.2Ni0.1Cu0.1Rh0.3Ir0.3Zr2 (https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/21663831.2020.1860147?scroll=top&needAccess=true). Унікальним є підхід до пошуку надпровідних властивостей – склад Co0.2Ni0.1Cu0.1Rh0.3Ir0.3Zr2 був розроблений на основі інформації про кристалічну структуру (тип CuAl2) і  TrZr2 з бази даних NIMS (SuperCon). Полікристалічний зразок надпровідника був приготований з чистих металів методом дугового плавлення. Надпровідний перехід отриманого  напівпровідника спостерігався  при 8,0 К.
Зазначимо, що викладачі кафедри фізики металів у своїх наукових дослідженнях також користуються інформацією з бази даних NIMS (https://www.nims.go.jp/eng/index.html).


Що таке життя? (What is Life?)

http://www.whatislife.ie/downloads/What-is-Life.pdf

«Що таке життя?» — це науково-популярна книга Ервіна Шредінгера (австрійського фізика-теоретика, одного із творців квантової механіки, лауреата Нобелівської премії з фізики 1933 року, члена багатьох академій наук світу), написана в 1944 році на основі серії публічних лекцій, які він прочитав у Дубліні. В ній Шредінгер намагається пояснити біологічні процеси з точки зору фізики. Ця книга стала класикою науково-популярної літератури і відіграла важливу роль у розвитку біології, особливо генетики, привернувши до неї увагу представників «точних» наук. Одним із найважливіших теоретичних передбачень у книзі «Що таке життя?» є припущення, що фізичний носій спадкової інформації є АПЕРІОДИЧНИЙ КРИСТАЛ (тобто неперіодичний кристал). КРИСТАЛ – це тверде тіло з ВПОРЯДКОВАНОЮ ВНУТРІШНЬОЮ БУДОВОЮ. На той час ще не було достатньо експериментальних даних, що ним є ДНК. Згодом це твердження було доведено внаслідок відкриття структури ДНК і розшифрування генетичного коду.

Переважна більшість твердих тіл в природі має впорядковану будову. Так, наприклад, майже всі мінерали і всі метали в твердому стані є КРИСТАЛАМИ. Поняття “аперіодичний кристал” було введено Ервіном Шредінгером в зв’язку з обговоренням структури гена. У своїй популярній книзі «Що таке життя?» у 1944 р. Шредінгер намагався пояснити, ЯК ЗБЕРІГАЄТЬСЯ СПАДКОВА ІНФОРМАЦІЯ: молекули вважалися занадто малими, аморфні речовини були явно хаотичними, тож це мав бути свого роду КРИСТАЛ! А оскільки періодична структура не може кодувати інформацію, то структура такого кристалу, що зберігає інформацію, повинна бути АПЕРІОДИЧНОЮ!

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота), що має властивості, передбачені Шредінгером, була пізніше виявлена. ДНК ­— це довга полімерна молекула, що забезпечує зберігання інформації про структуру РНК і білків, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. ДНК є впорядкованою структурою, але складається з аперіодичної послідовності блоків — нуклеотидів (без аперіодичності немає інформації). Тобто молекули в живих системах поводяться за законами фізики, а не випадково: вони немов накопичують ПОРЯДОК.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова
кислота) brian0918,
Public domain,
via Wikimedia Commons
Зліва – модель звичайного періодичного кристалу (лід).  Справа – модель аперіодичного кристалу (подвійна спіраль ДНК) –
https://kot.sh/statya/4675/chto-takoe-zhizn

Дивовижна здатність ДНК і білків будувати себе, свою структуру була вгадана Шредінгером в міркуваннях про життя як функції порядку: «Білки – дивно упорядковано і щільно упаковані в аперіодичні кристали».

Свої міркування Шредінгер починає з «наївного» питання: «Що ж тоді становить то дорогоцінне щось, що міститься в нашій їжі, що оберігає нас від смерті? На це легко відповісти. Кожен процес, явище, подія (назвіть це як хочете) – коротше кажучи, все, що відбувається в Природі, означає збільшення ентропії в тій частині Всесвіту, де це має місце … Негативна ентропія – це те, чим організм харчується».

Ентропія – міра невпорядкованості, міра хаосу фізичної системи. Другий закон термодинаміки стверджує, що будь-яка замкнута система прагне до збільшення ентропії: порядок в кімнаті досягається потом і сльозами, а безлад – легко і швидко. Живі організми примудряються утримувати себе у порядку. Це не суперечить другому закону термодинаміки: живі організми – відкриті системи. Але ідея негативної ентропії надихнула багатьох на вивчення порядку з хаосу і розширила розуміння природи життя.

Шредінгер приходить до висновку: «Дивовижна здатність організму концентрувати на собі «потік порядку», уникаючи таким чином переходу до атомного хаосу, – здатність «пити впорядкованість» з відповідного середовища, мабуть, пов’язана з присутністю «аперіодичних твердих тіл» … Коротше кажучи, ми бачимо, що існуюча впорядкованість проявляє здатність підтримувати сама себе і виробляти впорядковані явища».

У цьому сенсі живий організм – це не просто мільярди молекул з хімічними реакціями всередині, така аналогія працює погано. Це скоріше механізми, механічні годинники, зроблені з дуже спеціальних «аперіодичних твердих тіл». Ці механізми вміють багато, але головне – будувати себе, репліціюватися як роботи, які працюють на заводі з виробництва подібних собі і самі є таким заводом.

Цікаво, якщо люди зроблять такого робота, вони будуть вважати його живим?

http://www.whatislife.ie/downloads/What-is-Life.pdf, https://kot.sh/statya/4675/chto-takoe-zhizn

«Невагома» батарея для транспорту дозволить відмовитися від акумуляторів

Важкі та громіздкі батареї серйозно обмежують можливості нового електричного транспорту. Цікаву альтернативу традиційним способам акумулювання енергії пропонують інженери зі Швеції. Вони повідомили про прорив у створенні «невагомої» батареї, яка може служити одночасно і джерелом енергії, і структурним компонентом автомобіля або літака. Поки у неї не дуже висока щільність енергії, але вже в наступній фазі досліджень її буде збільшено втричі.

Команда з Технічного університету Чалмерса кілька років вивчала структурні батареї і прийшла до висновку, що найкраще використовувати в якості матеріалу вуглецеве волокно, що має відмінні й добре вивчені механічні властивості, а також має здатність, після певної обробки, виконувати функції електрода.

У 2018 вчені опублікували дослідження, яке описує різновид вуглеволокна з потрібним розташуванням кристалів, яке забезпечує необхідну транспорту міцність і електрохімічну продуктивність при зберіганні енергії. Тепер, бажаючи знайти практичне застосування своїм ідеям, вони виготовили структурну батарею з вуглеволокна, яка в десять разів ефективніша попередньої версії.


На порозі квантової революції в матеріалознавстві!

Вчені з канадської компанії D-Wave, що спеціалізується на виробництві квантових процесорів, провели моделювання явища екзотичного магнетизму, за теоретичне передбачення якого в 2016 році було отримано Нобелівську премію з фізики.

Останнє дослідження D-Wave свідчить, що квантові процесори, засновані на принципі квантової нормалізації, хоч і є вузькоорієнтованими на вирішення задач з оптимізації і не здатні використовувати всю потужність повноцінного квантового комп’ютера, здатні проводити моделювання в 3 мільйони разів швидше за класичний CPU і мають реальне практичне застосування.

В роботі “Scaling advantage over path-integral Monte Carlo in quantum simulation of geometrically frustrated magnets”, що була опублікована в журналі Nature Communications (DOI 10.1038/s41467-021-20901-5) дослідники D-Wave запрограмували систему з 2000 кубітів на моделювання квантового магніту з використанням штучних спінів інтегральним методом Монте-Карло.

Успішна демонстрація такого складного феномену є дійсно значною подією для матеріалознавства і розвитку квантових обчислень.

А якщо ж вам вже сьогодні не терпиться почати програмувати на квантовому комп’ютері, то спеціально для вас було створено IBM Quantum – хмарну платформу для запуску програм на квантових комп’ютерах IBM (https://quantum-computing.ibm.com/)


ВИЗНАННЯ І ВИСОКА ДОВІРА!

Протягом багатьох років – з часу, коли академік В.Н. Гриднєв, на той час (у 1952 році) ректор КПІ, заснував підготовку в КПІ фахівців за спеціальністю “Фізика металів”, –

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України був і продовжує залишатися (разом із ІПМ ім. І.М. Францевича та ІЕЗ ім. Є.О. Патона) базовим Інститутом НАНУ для кафедри фізики металів.

Тому оприлюднення постанови Президії НАН України № 87 від 3.03.2021 року “Про затвердження Положення про Наглядову раду при Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та її персонального складу” викликало неабиякий інтерес і на кафедрі фізики металів, і в Інституті матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона, до складу якого входить кафедра фізики металів.

За Положенням, основною метою діяльності Наглядової ради є проведення незалежної оцінки результатів наукової (науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної) діяльності Інституту металофізики.

До персонального складу Наглядової ради (разом із відомими вченими-матеріалознавцями України:

в.о. генерального директора ДП «АНТОНОВ» Бичковим С.А.; радником Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Грищенком С.Г., ректором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академіком НАН України Крижанівським Є.І., деканом фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Макарцем М.В., директором Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, академіком НАН України Туркевичем В.З., проректором Сумського державного університету Чорноусом А.М.) включено і в.о. завідувача кафедри фізики металів,
д.ф.-м.н., проф. Світлану Михайлівну Волошко.

Колектив кафедри фізики металів вбачає в цьому і високу довіру, і визнання авторитету і заслуг Світлани Михайлівни – професіонала вищої школи України, лідера науково-педагогічного колективу кафедри фізики металів, семиразового переможця рейтингу КПІ в номінації “Викладач-дослідник”.

Колеги і учні Світлани Михайлівни адресують сьогодні побажання успіхів у виконанні нових відповідальних функцій, які довіряє їй Національна академія наук України і вища школа !


27 березня 1845 року народився німецький вчений-дослідник Вільгельм Конрад Рентген!

Його ім’я зараз відомо завдяки відкриттю високоенергетичних електромагнітних променів, які у всьому світі називають X-ray, а ми – рентгенівськими. Саме за це відкриття Рентген отримав у 1901 році Нобелевську премію, яка в номінації «фізика» стала першою. 

Рентген дав вченим – фізикам, хімікам, біологам, медикам – в руки інструмент, за допомогою якого можна бачити будову речовини на рівні атомів. І сьогодні найскладніші і досконалі наукові прилади (рентгенівські дифрактометри, растрові електронні мікроскопи, синхротрони), які допомагають проникати в глибинні таємниці матерії, засновані на використанні відкритого Рентгеном випромінювання.

В ІМЗ ім. Є.О. Патона, зокрема, на кафедрі фізики металів, методи дослідження речовин рентгенівськими променями використовують як в наукових дослідженнях, так і при викладанні фахових дисциплін студентам бакалаврату та магістратури.

На фотографіях – Мар’яна Вережак, випускниця кафедри, здійснює дослідження на ESRF в Греноблі. Олена Жабинська, випускниця кафедри, під керівництвом доцента кафедри Владимирського І.А. опановує роботу на дифрактометрі RIGAKU.


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона запрошує всіх охочих

на День відкритих дверей онлайн 27.03.2021 о 13:00!

Під час зустрічі ви дізнаєтесь про сучасні освітні програми, за якими ми навчаємо, про найбільш яскраві досягнення по створенню нових матеріалів і технологій, які змінили світ і життя людини на краще, про академічну мобільність наших студентів, працевлаштування та багато цікавого.

Реєстрація за посиланням – https://docs.google.com/…/1FAIpQLSf9…/viewform

Детальніше про подію в чаті для абітурієнтів ІМЗ – https://t.me/abiturient_IMZ_KPI

Коли: 27.03.2021 о 13:00 | Де – у Zoom (https://us02web.zoom.us/j/87614535052)

По завершенню Дня відкритих дверей інституту онлайн, запрошуємо відвідати зустрічі по Освітній програмі Спеціальність 132:

Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві

(о 14:00 у Zoom : https://us04web.zoom.us/j/8763327482?pwd=NVFDZ2lMWEdHVWVCU0tNZXBaVi9Pdz09

Ідентифікатор: 876 332 7482 Код доступу: 534200

Якщо у Вас виникнуть питання щодо вступу чи по освітній програмі пропонуємо відвідати:

• сторінку сайту Інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона «Консультації щодо вступу» – http://imz.kpi.ua/uk/vstup/ahitatsiia.html

• телеграм канал ІМЗ, де зможете про все дізнатись у наших компетентних консультантів – https://t.me/chatimz

Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!


Створено молекулярні нановолокна, що міцніші за сталь та подібні за властивостями до кевлару!

Дослідники із Масачусетського технологічного інституту (МТІ) розробили невеликі за розміром молекули, які спонтанно утворюють нанострічки з високими показниками міцності при додаванні води.

Самоорганізація широко розповсюджена в світі природи та є способом формування організованих структур в живих організмах. Дане явище можна спостерігати при утворенні спіралі ДНК, або коли велика кількість молекул об’єднуються, щоб утворити мембрани та інші життєво важливі клітинні структури. Все йде на своє місце без втручання в даний процес додаткової сили.

Слідуючи прикладу природи, вчені та інженери намагались створити молекули, які самоорганізовуються у воді, з метою створення нанострутур, в першу чергу для біомедицини, наприклад для доставки ліків. Але щоразу такі низькомолекулярні матеріали виявлялись нестабільними та розпадались, як тільки видалялась вода або застосовувалась якась зовнішня сила.

Однак Джулія Ортоні, доцент кафедри матеріалознавства та інженерії МТІ, та її команда розробили новий клас молекул, які при додаванні води спонтанно самоорганізовуються в нанострічки з надзвичайно високою міцністю, зберігаючи при цьому свою структуру й після видалення із води. Результати даних досліджень опубліковано в 2021 році в журналі Nature Nanotechnology.

Такий матеріал з аномальними механічними властивостями сконструйований за зразком клітинної мембрани. Його зовнішня сторона “гідрофільна”, тобто любить знаходитись у воді, а внутрішня – “гідрофобна”, намагається уникати води.

Дана конфігурація забезпечує рушійну силу для самоорганізації, оскільки молекули орієнтуються таким чином, щоб мінімізувати взаємодію між гідрофобними областями та водою, в результаті чого вони приймають нанорозмірну форму.

Самі ж молекули складаються із трьох основних компонентів: зовнішньої частини (позначена фіолетовим кольором), яка любить взаємодіяти з водою, внутрішньої частини (позначена блакитним кольором), яка уникає води та арамідів всередині (позначені зеленим кольором), які сполучають зовнішню та внутрішню частини та надають готовому матеріалу властивостей кевлару (Кевлар – це торгова назва синтетичного волокна (араміду), що має дуже високу міцність). Нанострічки на основі таких молекул виявились надзвичайно міцними, значно міцнішими за сталь.

На основі винайденого матеріалу уже створено нанострічки, поверхня яких вкрита молекулами, які можуть видаляти важкі метали, такі як свинець або миш’як, із забрудненої води.

За матеріалами статті:  “Self-assembly of aramid amphiphiles into ultra-stable nanoribbons and aligned nanoribbon threads” by Ty Christoff-Tempesta, Yukio Cho, Dae-Yoon Kim, Michela Geri, Guillaume Lamour, Andrew J. Lew, Xiaobing Zuo, William R. Lindemann and Julia H. Ortony, 18 January 2021, Nature Nanotechnology. DOI: 10.1038/s41565-020-00840-w. Детальніший опис можна знайти за посиланням: https://scitechdaily.com/kevlar-inspired-molecular-nanofibers-constructed-that-are-stronger-than-steel/


Національна академія наук України,

Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України,

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона  НАН України


ЛОГІКА І ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ – СТРАШНА РІЧ ! І НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ ВЧЕНОГО…

Американські космічні кораблі мають діаметр 14,55 футів. Конструктори хотіли б робити їх ширше, але не можуть. Чому?

Справа в тому, що кораблі перевозяться на місце складання залізницею. Відстань між рейками стандартне: 4 фути 8.5 дюйма. Тому конструктори можуть робити кораблі шириною не менше 14,55 футів, інакше їх було б неможливо перевозити.

Виникає питання: чому стандартна відстань між рейками саме 4 фути 8.5 дюйма? Звідки взялася ця цифра?

Виявляється, залізна дорога в Штатах будувалася за англійськими стандартами, а в Англії відстань між рейками 4 фути 8.5 дюйма. Але чому?

Тому що перші поїзди в Англії вироблялись на тому ж заводі, на якому вироблялись вагонетки для шахт. А довжина осі найбільшої вагонетки становила 4 фути 8.5 дюйма. Але чому?

Тому що така довжина осі була стандартною для англійських диліжансів. Диліжанси ж робили з таким розрахунком, щоб їх колеса потрапляли в колії на англійських дорогах (таким чином колеса менше зношуються). А відстань між коліями по всій Англії 4 фути 8.5 дюйма.

Чому ж так вийшло? Тому що перші дороги в Великобританії прокладали римляни, а точніше, їх бойові колісниці. А довжина осі стандартної римської колісниці дорівнює 4 футів 8.5 дюймів.

Однак незрозуміло: ні в одній відомій системі мір ця довжина
(4 фути 8.5 дюйма) не є числом цілим. Чому ж римлянам заманулося робити осі своїх колісниць саме такої довжини?

А ось чому: в таку колісницю зазвичай запрягали двох коней. А 4 фути 8.5 дюйма – це був якраз середній розмір двох кінських дуп.

Отже, навіть тепер, коли людина вийшла в космос, його найвищі технічні досягнення безпосередньо залежать від розміру… двох кінських дуп, вирахуваних 2000 років тому !  (Даурен Муса)


НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ ІЗ ПАРТНЕРАМИ В ПОЛЬЩІ

Українсько-Польський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського допомагає посилити співпрацю із партнерами в Польщі в сфері міжнародної проєктно-грантової діяльності, академічних обмінів, в тому числі – така допомога спрямовується і для ІМЗ ім. Є.О. Патона.

З цією метою директор Українсько-Польського центру, науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко зустрівся з радницею з питань науково-освітньої співпраці Посольства Республіки Польща в Україні пані Евою Матушек-Загата.

Серед пріоритетів, про які йшлося під час зустрічі:

● участь вчених ІМЗ ім. Є.О. Патона (спільно із партнерами в університетах Польщі) в конкурсах на фінансування проєктів – за рахунок фінансових можливостей проєктно-грантових програм уряду Польщі та Польської академії наук;

● посилення академічної мобільності (студентські обміни і обміни викладачами) за рахунок програм Національної агенції академічних обмінів NAWA (Polish National Agency For Academic Exchange);

● розширення участі студентів в програмах формування лідерських якостей майбутньої європейської управлінської еліти, які діють в університетах Польщі.

На фото: для керівників ІМЗ ім. Є.О. Патона з міжнародної проєктно-грантової діяльності і роботи із студентами виступили із презентаціями: пані Ева Матушек-Загата (ліворуч); пані Агата Бадер – керівниця групи двостороннього співробітництва Управління програм для вчених NAWA (праворуч); пан Матеуш Бялас – в.о. директора Представництва Польської Академії наук в м. Києві (знизу).

Учасників Zoom-конференції ознайомили із програмами NAWA:

● Підвищення потенціалу освіти і науки, поглиблення інтернаціоналізації;

● Спільною програмою досліджень вчених Польщі та України;

● З іншими програмами NAWA:

– стипендіальною програмою Генерала Андерса;

– стипендіальною програмою імені Стефана Банаха;

– стипендіальною програмою імені Лейна Кіркланда;

● З програмами Посольства Польщі в Україні.

Під час зустрічі проф. С.І. Сидоренко передав до Посольства Республіки Польща в Україні пропозиції Інституту матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона

В ПЕРСПЕКТИВІ – В ІМЗ ІМ. Є.О. ПАТОНА БУДУТЬ НАВЧАТИСЯ СТУДЕНТИ ІЗ АФГАНІСТАНУ

Під час візиту до КПІ посла Ісламської Республіки Афганістан п. Валі Монавара науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко мав змогу передати високому гостю пропозиції кафедр ІМЗ ім. Є.О. Патона щодо навчання афганських громадян в КПІ в сфері матеріалознавства.

Високий гість пообіцяв визначити і інші можливі напрями співпраці із ІМЗ ім. Є.О. Патона.

Пан Посол запропонував відновити дію угоди, підписаної на початку 2000-х із Кабульським університетом, наповнити її новим змістом.


РОЗБУДОВА СПІВПРАЦІ ІЗ РЕСПУБЛІКОЮ УЗБЕКІСТАН

3 березня 2021 року відбувся візит Посла Республіки Узбекистану А.А. Курманова до КПІ.

На зустрічі із ректором М.З. Згуровським обговорювались перспективи збільшення кількості іноземних громадян на навчанні в КПІ.

Після завершення офіційної частини візиту науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко мав можливість передати послу Узбекістану пропозиції кафедр ІМЗ ім. Є.О. Патона з розвитку співпраці із партнером КПІ – Ташкентською політехнікою.


ГОТУЄМОСЬ ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

На 27-29 квітня 2021 р. готується проведення Круглого столу “Атомна енергетика: історія, сучасність, майбутнє” та VI Міжнародної конференції “Проблеми зняття з експлуатації об′єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища” INUDECO 2020.

В ці дні також планується відкриття в кампусі КПІ пам’ятника працівнику Чорнобильської АЕС, Герою України (посмертно), випускнику КПІ ім. Ігоря Сікорського Лелеченку Олександру Григоровичу.


14 березня світ відзначає день числа П

Не є великою таємницею, що саме це число входить у велику кількість формул у математиці та фізиці. Матеріалознавство також не є виключенням.

Все що стосується різних спектроскопічних методів, розсіювання хвиль будь-якої природи, періодичності у просторі, статистичного прояву матерії – не обходиться без числа П.

Зустрічається це  число  у Фур’є-аналізі спектроскопічних досліджень, зокрема в теорії розсіювання рентгенівських хвиль на атомах.

На рисунку ви бачите розподіл електронної густини в кристалі  та апроксимацію профілю рентгенівської лінії, у формули яких також входить число  П.

Більше цікавого про число П у фізиці за посиланням: 

https://www.nkj.ru/archive/articles/4774/

(Наука и жизнь, Мировые константы “пи” и “e” в основных законах физики и физиологии)


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона запрошує всіх охочих на День відкритих дверей онлайн!

🔸 Під час зустрічі ви дізнаєтесь:

   •  Про розвиток нанотехнологій у наш час, дизайн матеріалів, інжиніринг та комп’ютерне моделювання у матеріалознавстві

   •  Про технологію 3D формування металів

   •  Про програми академічної мобільності

   •  Де працюють випускники

📝 Реєстрація за посиланням

📋 (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf9-W3c5jeORyLT-FLBMKLxpYdHtSFqieNELJpfiI4JcjnEBg/viewform ) Детальніше про подію в чаті (https://t.me/abiturient_IMZ_KPI) для абітурієнтів ІМЗ

🕓 Коли: 13.03.2021 о 13:00

📍 Де: у Zoom (https://us02web.zoom.us/j/87614535052 )  

🔸 По завершенню Дня відкритих дверей інституту онлайн, запрошуємо відвідати зустріч з представниками освітньої програми «Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві» за окремим посиланням у Zoom: (https://us04web.zoom.us/j/8763327482)

Ідентифікатор: 876 332 7482

Код доступу: 534200

📋 Якщо у Вас виникнуть питання щодо вступу чи по освітній програмі пропонуємо відвідати:

   •  сторінку кафедри фізики металів «Вступ на 1 курс» (https://kpm.kpi.ua/vstup-na-1-kurs-za-sertifikatami-zno/ )

   •  телеграм канал (https://t.me/kpmKPI_2019 ) кафедри фізики металів.

❤Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!

#КПІ #Вступ2021 #день_відкритих_дверей #ІМЗ


У СВІТІ ВЖЕ 84% ПУБЛІКАЦІЙ ІЗ ВІДКРИТИМИ ПРИСТАТЕЙНИМИ СПИСКАМИ

У січні 2021 року Elsevier відкрив понад 12 млн пристатейних списків літератури й частка публікацій з відкритими посиланнями у світі сягнула 84%. Сьогодні 53,6 млн статей із відкритими пристатейними списками літератури доступні всій науковій спільноті в базі даних реєстраційної агенції цифрових ідентифікаторів DOI Crossref.

Наразі база даних Open Ukrainian Citation Index (OUCI) також суттєво збільшилась. Зараз система індексує понад 121 млн публікацій з усього світу. Отже, будь-який видавець, що присвоює своїм опублікованим матеріалам DOI, може безкоштовно приєднатися до Ініціативи для відкритих цитувань.


Чи знаєте ви, що в якості функціональних елементів сучасних приладів наноелектроніки – тобто, в наших комп’ютерах, мобільних телефонах та інших приладах – використовуються нанорозмірні металеві плівки? Тобто шари металів товщиною всього декілька нанометрів! Зменшення товщини до нанорівня дозволяє досягти унікальних властивостей металів, що і обумовлює можливість їхнього використання у сучасних високих технологіях.

Дослідження нарозмірних шарів металів є одним з основних наукових напрямків кафедри фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

До вашої уваги пропонується огляд, підготовлений науковцями кафедри фізики металів і опублікований одним з найвідоміших світових видавництв – Springer, в якому обговорюється проблема використання нанорозмірних магнітних плівок для технологій магнітного запису інформації, спінтроніки та інших застосувань.

https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-94-024-2034-0_4


Метаматеріали – крок у розвитку науково-технічногопрогресу!

Механічні властивості матеріалів є однією з найбільш фундаментальних і широко досліджуваних областей матеріалознавства завдяки їх вагомому значенню для практичного використання. При цьому протягом століть розвиток матеріалів спирався виключно на модифікацію їхнього складу для зміни механічних властивостей.

За останнє десятиліття метаматеріали привернули суттєву увагу завдяки новим принципам свого дизайну, що поєднують концепцію ієрархічної архітектури з розмірними ефектами на мікро- і нано-масштабах. При цьому метаматеріали демонструють настільки високі механічні та інші характеристики, що їх справедливо називають надматеріалами (“мета” з грецького – за/над/понад/вище). З точки зору матеріалознавства, метаматеріали – це штучні композити, що складаються з великої кількості мініатюрних блоків (комірок), аналоги яких у природі відсутні.

Метаматеріали дозволяють досягти унікальних властивостей, включаючи надвисокі питому міцність, стійкість та здатність поглинати енергію при накладанні навантаження, що дозволяє уникнути крихкого руйнування, негативні коефіцієнти Пуассона та термічного розширення. Такі властивості відкривають шлях до широкого спектра нових застосувань, наприклад, для зберігання енергії, біомедичної інженерії, акустики та фотоніки. На даний час вже розвинені фундаментальні наукові теорії, що лежать в основі формування цього класу матеріалів, а також технологічні засади виготовлення з них виробів.

Останні десятиліття кафедра фізики металів велику увагу приділяє вивченню ролі фактора нанорозмірності у зміні властивостей металевих матеріалів. Розмірний ефект полягає в тому, що при переході до наномасштабного рівня проявляються незвичні властивості, непритаманні для масивного стану. Так як при створенні мета матеріалів, крім ієрархічної архітектури, важливим є і розмірний фактор, то створення принципово нових матеріалів робить дослідження науковців кафедри фізики металів ще більш актуальними як з наукового, так і з практичного боку. На рисунку представлена 3D архітектура деяких метаматеріалів.

За матеріалами оглядової статті проф. кафедри електронних пристроїв і систем НТУУ «КПІ» А.І. Кузьмичова
«Метаматеріали. Основні принципи побудови та перспективи».

Фулеренові квіти для смартфона!

Скучили за весною? Набридла вже зима? Хочеться нарешті тепла, сонця, краси і квітів?

Пропонуємо разом з нами помилуватись чудовими фулереновими квітами, що матеріалознавці-дослідники з південнокорейського Університету науки і технологій міста Пхохан (Pohang University of Science and Technology) отримали та опублікували в журналі Scientific Reports: https://www.nature.com/articles/srep32205

В еру мінітюаризації електроніки відкриття та виготовлення різноманітних структур мікро- і нанометрового розміру, які можуть працювати як транзистори, світлодіоди, всілякі сенсори та інші твердотільні перетворювачі, є дуже важливим! Контролюючи структуру і морфологію кристалів, можна забезпечити наночастинки певною каталітичною активністю, електричною провідністю і фотолюмінесценцією. Тому, ці фулеренові квіточки можна запустити в серійне виробництво для використання в розумних електронних пристроях, сматрфонах та інших приладах.

До речі, Фулерен – це молекулярна сполука, що відноситься до алотропної форми вуглецю та за формою схожа на кулю. Алотропними називають речовини з однаковим хімічним складом, але різною структурою та властивостями. Вуглець має найбільшу кількість відомих алотропних форм: графіт, алмаз, графен, вуглецеві нанотрубки і кілька стабільних форм фулеренів з 60, 70 і 540 атомів вуглецю. Фулерен С60 схожий за формою на футбольний м’яч, а С70 – на м’яч для регбі.

Змішавши фулерени різних видів, можна виростити кристал, схожий на квітку клематиса розміром всього декілька мікронів. Сподіваємося, що вже скоро вони будуть радувати нас своїми яскравими кольорами і швидкістю роботи у смартфонах нового покоління. Чекаємо на обновки!

На фотографіях і рисунках зображені процеси унікальної кристалізації квітів фулеренів.

Багато властивостей матеріалів людство відтворило у сучасних пристроях та виробах!

Один з прикладів – природний камінь улексит (або боронатрокальцит). Цей камінь відомий з 1849 р. і названий за прізвищем німецького хіміка Г. Л. Улекса, який першим провів коректний аналіз цього мінералу. Маючи невелику твердість (за шкалою Мооса – 2), він завжди зачаровував людей своїм ефектом «кошачого ока», йому приписували різні магічні властивості 😊 Але «магія» має цілком наукове пояснення – структура кристалу нагадує голки, розташовані паралельно одна одній – такий собі природний пучок оптичних волокон. Улексит наочно демонструє зв’язок між хімічним складом, мікроструктурою та фізичними властивостями. Світло проходить через такі кристали так, як крізь телевізор: камінь пропускає крізь себе будь-яку картинку і відображає її на своєму зворотному боці. Ця оптична властивість робить улексит унікальним серед інших каменів. Відполірований з двох сторін, камінь передає зображення з одного боку на інший. Якщо підкласти текст, літери «з’являються» на його поверхні. Зараз такі оптичні кристали синтезують штучно й застосовують для виготовлення медичних ендоскопів, датчиків і оптоволоконного кабелю для забезпечення міжконтинентального зв’язку, а також в пристроях комп’ютерних мереж. Найпоширеніша галузь використання – створення прикрас.


Графен із «японською» структурою гратки може бути надпровідником!

Фізики виявили у графені із структурою типу “кагоме” локалізацію електронів в просторі між шестикутниками з атомів вуглецю. Це означає, що такий графен може переходити в надпровідний стан. Відповідна стаття опублікована в журналі Angewandte Chemie International Edition.

Теоретично цей новий вид графену може переходити в надпровідний стан, адже в ньому наявні сильно взаємодіючі електрони. Структура такого матеріалу подібна до японського плетіння “кагоме”, яке є сіткою з шестикутників, між якими знаходяться невеликі трикутники.

На початку шляхом теоретичних розрахунків фізики показали, що графен із структурою типу “кагоме” повинен мати унікальні електрофізичні і магнітні властивості, відмінні від тих, що  характерні графену з “традиційним” розташуванням атомів.

Щоб отримати графен “кагоме” вчені наносили  вихідну органічну речовину на срібну підкладинку методом осадження з газової фази, а потім нагрівали її. В результаті декількох хімічних перетворень на підкладинці формувався графен з решіткою “кагоме”, що складається з атомів вуглецю і азоту. Отриманий моношар точно відтворював форму японського плетіння і складався з шестикутників, розділених трикутниками. На наступному етапі дослідники вивчали структуру і електрофізичні властивості цього матеріалу методами скануючої тунельної і атомно-силової мікроскопії. Виявлено, що електрони певної енергії за накладання напруги до кінців графенової  пластини починають  потрапляти в трикутники в структурі матеріалу і виявляються в них “замкнутими”. Ця поведінка не характерна для звичайного графену, в якому електрони є делокалізованими. Скупчення електронів породжує їх взаємодію між собою. Це означає, що теоретично такий матеріал може переходити в надпровідний стан.


Шановні студенти!

Нагадуємо 1 березня розпочинається процедура вибір дисциплін студентами 1-3 курсу бакалаврату в АІС «Електронний кампус». З дисциплінами загальноуніверситетського каталогу можна детально ознайомитись за посиланням https://osvita.kpi.ua/node/118, з дисциплінами фахових каталогів (кафедральні, факультетські) можна ознайомитись на сайті кафедри за посиланням https://kpm.kpi.ua/vibirkovi-osvitni-komponenti/. Детальніше про процедуру та особливості цьогорічного вибору можна дізнатись із статті ДНВР (https://telegra.ph/choose-your-fighter-02-28).


Доцент кафедри фізики металів Владимирський Ігор Анатолійович чергового разу став переможцем конкурсу КПІ ім. Ігоря Сікорського в номінації «Молодий викладач-дослідник – 2020»!

Вітаємо нашого колегу з таким визначним досягненням і перемогою! За умов жорсткої конкуренції тільки 35 молодих науковців дійшли до фіналу і 15 лютого 2021 року на Вченій раді КПІ ім. Ігоря Сікорського були оголошені їх прізвища. Ми бажаємо нашому Ігорю подальших творчих успіхів, натхнення і статей в наукових журналах з найвищим рейтингом, а також потужних міжнародних проєктів. 


ВІТАЄМО СТУДЕНТІВ КАФЕДРИ ФІЗИКИ МЕТАЛІВ!

За результатами зимового семестрового контролю 2020/2021 н.р. підвищену стипендію отримують:

‒ Козюк Ірина Мирославівна (ФМ-91);

‒ Сокур Ярослав Петрович (ФМ-91);

‒ Лозова Анна Василівна (ФМ-71-1).

Вітаємо та пишаємося Вами! Бажаємо успішного навчання і надалі!!!


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона запрошує всіх охочих на День відкритих дверей онлайн!

🔸 Під час зустрічі ви дізнаєтесь:

   •  Про розвиток нанотехнологій у наш час, дизайн матеріалів, інжиніринг та комп’ютерне моделювання у матеріалознавстві

   •  Про технологію 3D формування металів

   •  Про програми академічної мобільності

   •  Де працюють випускники

📝 Реєстрація за посиланням

📋 (https://forms.gle/63mccma86w8ozLrW7)

Детальніше про подію в чаті (https://t.me/abiturient_IMZ_KPI) для абітурієнтів ІМЗ

🕓 Коли: 27.02.2021 о 12:00

📍 Де: у Zoom (https://us04web.zoom.us/j/72478317045

Ідентифікатор конференції: 724 7831 7045, Код доступу: 7ySUQs

🔸 По завершенню Дня відкритих дверей інституту онлайн, запрошуємо відвідати зустріч з представниками

освітньої програми «Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві»

за окремим посиланням у Zoom: (https://us04web.zoom.us/j/8763327482?pwd=NVFDZ2lMWEdHVWVCU0tNZXBaVi9Pdz09)

Ідентифікатор: 876 332 7482, Код доступу: 534200

❤️Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!


Літосфера Землі надихає на створення нових матеріалів

Структурні візерунки, виявлені в живих організмах, довгий час надихали на розробку біоміметичних матеріалів. Авторами статті передбачається, що багата палітра візерунків, які зустрічаються у неживій природі, і особливо в літосфері Землі, могла б бути не менше цікавою для створення нових архітектурних матеріалів. Ця парадигма дизайну матеріалів називається літоміметикою і демонструє, що деякі з структур, виявлені в літосфері, можуть бути відтворені у процесах інтенсивної пластичної деформації. Це відкриває цікаві можливості для дизайну матеріалів, для яких потенційно багатообіцяючі структурні моделі запозичуються зі сховища літосфери. Літоміметика – наслідування літосфери (від латинського «mimesis») – багатообіцяючий підхід до розробки нових архітектурних метеріалів.

На рисунку представлено мезоструктури літосфери, що виникають у ній під час зсуву під тиском (І) та мезоструктури, що формуються у металевих шаруватих композиціях під час інтенсивної пластичної деформації (ІІ).

За матеріалами статті [https://doi.org/10.1002/adma.202005473]


КПІАбітFest уже 13 лютого!

🔸 Якщо ви дочекалися КПІАбітFest, то, напевно, у ваших серцях є місце саме для КПІ ім. Ігоря Сікорського. Що ми для вас підготували далі? 13 лютого, у день КПІАбітFest, ви матимете унікальну можливість отримати відповіді на свої запитання, дізнатися від запрошених фахівців про те, як підготуватися і скласти ЗНО на найвищий бал, поспілкуватися із представниками факультетів та інститутів. Це подорож в світ київської політехніки!

🕓 13 лютого о 10:00 починаємо з головного:

   •  21 найактуальніших питань щодо вступу

   •  Підготовчі курси КПІ ім. Ігоря Сікорського

   •  ЗНО і ДПА 2021 року

   •  Про ЗНО з української мови та математики

 (https://www.youtube.com/channel/UCv_nvsITutJMu4F3V7WJZng)

🕓 А уже з 14:30 зум-зустрічі із представниками Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона .

Готуйте свої питання

https://forms.gle/nUnwWRBwuBWEKHQa8 та підключайтесь!

📍 Де: у Zoom, усі лінки та розклад тут (https://telegra.ph/etap–Zoomkonferenc%D1%96i-z-fakultetami%D1%96nstitutami-KP%D0%86Ab%D1%96tFest-1302-01-19).


Інститут матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона запрошує всіх охочих на День відкритих дверей онлайн!

🔸 ІМЗ готує за такими спеціальностями:

   •  131 Прикладна механіка

   •  132 Матеріалознавство

   •  136 Металургія

🔸 Під час зустрічі ви:

   •  Дізнаєтесь про освітні програми

   •  Відвідаєте корпус та лабораторії

   •  Відчуєте себе спеціалістом з перелічених спеціальностей

   •  На власні очі побачите електронний мікроскоп

   •  Зануритесь в технологію 3D формування металів

   •  Відкриєте для себе сучасні технології отримання і дослідження матеріалів та багато інших цікавинок

🕓 Коли: 30.01.2021 о 13:00

📍 Де: у Zoom (https://us04web.zoom.us/j/72478317045) (Ідентифікатор конференції: 724 7831 7045,

Код доступу: 7ySUQs)

📢 Вступник на сайті (https://pk.kpi.ua/) | фейсбук (https://www.facebook.com/pg/hochuvkpi/) | інстаграм (https://instagram.com/abiturient_kpi) | телеграм (https://t.me/vstup_kpi)

🎥 Плейлист https://www.youtube.com/playlist?list=PL2CUl17mdAxpioVXUYIjkHaBfmNdIINXC

💭 З питаннями сюди http://t.me/pk_kpibot


Вітаємо!

Вітаємо колег — доцента І.А. Владимирського, старшого викладача А.П. Бурмака і аспіранта А.Е. Гафарова — з захистом нового патенту на корисну модель “Спосіб формування магнітного матеріалу для носія надщільного магнітного запису” (зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 28.12.2020, №145723). 


В фокусі – Бразилія

На початку грудня, в рамках «1-го діалогу оборонної промисловості» між Україною та Федеративною Республікою Бразилією відбувся візит до КПІ д-ра Леоне Питера Коррея Андраде – президент компанії CIMATEC.

На зустрічі, яку вів проректор з наукової роботи проф. В.А. Пасічник, були присутні керівники ІМЗ ім. Є.О. Патона проф. В.В. Квасницький і доц. Є.П. Чвертко, а також науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко.

Йшлося про співпрацю в сфері гідроакустики, морського нафтобудування, зварювання.

Отже, знання металознавців і зварювальників КПІ стануть в нагоді і в далекій Бразилії.

За їх участі на зустрічі було запропоновано створити віртуальне представництво холдингу “Sikorsky Challenge” в Бразилії (на базі компанії CIMATEC) як платформу для розвитку співпраці в сфері стартап підприємництва.

Довідково: д-р Леоне Питер Коррея Андраде – кандидат авіаційних наук та машинобудування; Фахівець за програмою підвищення кваліфікації інженерів-зварювальників Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона (Київ,1993).

В даний час – директор з технологій та інновацій і керівник Інтегрованого навчально-виробничо-технологічного кампусу (SENAI CIMATEC).


«Problem Based Learning» – це цікаво для металофізиків!

11 грудня 2020 року відбувся щорічний семінар Університету Шібаура (Японія) за темою «Problem Based Learning» («Метод проблемного навчання»).

Від кафедри фізики металів в семінарі взяв участь науковий керівник кафедри фізики металів проф. Сергій Сидоренко.

Спеціальні виступи, доповіді про те, як метод проблемного навчання використовується у трикутнику «бізнес-наука-уряд» на основі досвіду Японії, в стажуванні та підборі персоналу, як сприятиме подальшій діяльності – все це було цікаво прослухати на семінарі.

Семінар буде сприяти розвитку технологічних інновацій шляхом посилення співпраці між бізнесом, урядом та науковими колами не тільки в Японії, але і в усьому світі, в тому числі – і в Україні, і в КПІ.


Нова Програма ЄС “Горизонт Європа”: готуймося!

З метою посилення наших знань щодо можливостей міжнародних проєктно-грантових програм, конкурси за якими будуть оголошені в 2021 році, вчені кафедри фізики металів взяли участь в семінарі-тренінгу “Від ідеї до проєктної заявки. Готуємось до нової Програми ЄС “Горизонт Європа”.

В заході взяли участь всього 97 учасників, серед них – магістранти, аспіранти і молоді вчені кафедри фізики металів, керівники діючих наукових груп кафедри.


Вітаємо наших випускників з присудженням ступеня магістр та присвоєнням кваліфікації магістр з матеріалознавства!

21 грудня 2020 р. в режимі он-лайн відбулися захисти магістерських дисертацій студентів групи ФМ-91мп.

На розгляд ЕК були представлені роботи: Романа КРУТЯКА, Леоніда ЛЕВЧУКА, Дениса ОЛЕКСІЄНКА та Максима ЦЕХАНА.


КПІ покращив свої позиції в регіональному рейтингу QS

Регіональний QS рейтинг QS EECA University Rankings 2021 – це рейтинг для європейських країн, що розвиваються, та країн Центральної Азії (Emerging Europe and Central Asia).

16-го грудня результати рейтингу “QS EECA University Rankings 2021» оголошені офіційно.

Кількість університетів, що включені до QS рейтингу, в цьому році збільшилась з 354 до 400 у порівняні з минулим роком, тобто конкуренція посилилась.

КПІ піднявся на одну сходинку і займає 66 місце. За рейтингом, КПІ увійшов до 17% найкращих університетів регіону.

В цьому році КПІ зміг покращити свої показники за 5-ма категоріями із 10-ти, за якими рейтинг оцінює ЗВО. Так, покращилося оцінювання КПІ роботодавцями, параметри викладацького складу з науковими ступенями, кількість публікацій в розрахунку на одного викладача, кількість іноземних студентів і представлення у Web-просторі. Погіршення відбулося за такими 5-ма параметрами оцінювання академічних експертів, співвідношення викладачі/студенти, параметри цитування в розрахунку на одну статтю, мережування в наукових дослідженнях, кількість візит-професорів.


Засідання Наглядової ради ІМЗ ім. Є.О. Патона

4 грудня в режимі он-лайн відбулося засідання Наглядової ради ІМЗ ім. Є.О. Патона.

Засідання розпочалося з привітання академіка, видатного випускника кафедри фізики металів 1962 року, заступника директора ІПМ ім. І.М. Францевича НАН України Сергія Олексійовича Фірстова, якому 1 грудня 2020 року виповнилося 80 років.

На засіданні Наглядової ради ректор КПІ акад. М.З. Згуровський надав інформацію про кадрові зміни в ІМЗ ім. Є.О.Патона: в.о. директора призначений д.т.н. Ю.М. Сидоренко, науковим керівником – чл.-к. П.І. Лобода.

Про засади організації діяльності ІМЗ ім. Є.О. Патона розповів в.о. директора Ю.М. Сидоренко: «Сьогодні будуть підписані договори про співпрацю КПІ, Інститутів НАН України і компаній, що представляють високотехнологічний бізнес України.

Співпраця спрямовуватиметься на розбудову співробітництва на принципах партнерства та спільності інтересів у сфері освітньої, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Мета полягає в тому, щоб забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних створювати сучасні наукові знання та інноваційні технології, здійснювати фундаментальні і прикладні дослідження, а також розширення і прискорення інноваційної діяльності, поглиблення прикладної і науково-технічної складової навчального процесу, розширення та зміцнення взаємодії КПІ та академічних інститутів з високотехнологічними підприємствами, включаючи цільову підготовку бакалаврів, магістрів і докторів філософії.

Таким чином буде реалізована модель тісної співпраці освіти, науки із високотехнологічної промисловості – як приклад для всієї науково-освітньо-інноваційної сфери України».

В ході засідання були підписані двосторонні договори про співпрацю між КПІ, 4-ма інститутами НАН України (електрозварювання ім. Є.О. Патона, проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, проблем міцності імені Г.С. Писаренка, надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля) та компаніями, що представляють високотехнологічну промисловість України: ПАТ “Плазматек” і ТОВ “Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології»”.

В роботі Наглядової ради взяли участь:

● акад. Ільченко Михайло Юхимович – голова Наглядової ради;

Члени Наглядової ради:

● акад. Харченко Валерій Володимирович – директор Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України;

● акад. Туркевич Володимир Зиновійович – директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України;

● акад. Фірстов Сергій Олексійович – заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України;

● член-кор. Позняков Валерій Дмитрович;

● Слободянюк Віктор Петрович – генеральний директор приватного акціонерного товариства “ПЛАЗМАТЕК”;

Запрошені:

● акад. Згуровський Михайло Захарович – ректор КПІ;

● акад. Якименко Юрій Іванович – перший проректор КПІ;

● член-кор. Сергій Іванович Сидоренко, проректор КПІ;

● акад. Крівцун Ігор Віталійович – директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України;

● акад. Солонін Юрій Михайлович – директор Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України;

● Дудченко Дмитро Олександрович – директор ТОВ «Технологічний парк» «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології»;

● Сидоренко Юрій Михайлович – в.о. директора Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона.


Залучаємось до «Європейської водневої стратегії»

За результатами зустрічі 19 листопада вчених КПІ, які об’єдналися в ініціативну групу задля залучення КПІ до участі в «Європейській водневій стратегії» (“Green Deel”), до штаб-квартири “European Clean Hydrogen Alliance” в Брюсселі направлено звернення для вступу до Альянсу, в якому – за процедурами вступу – перелічено те, що планується зробити:

● діяти за ідеологією “Трикутника Знань” (дослідження – навчання – інновації);

● відкрити міждисциплінарну освітню програму «Зелена економіка»;

● виконувати проєкти фундаментального, прикладного, інженерно-промислового характеру за всім спектром діяльності Альянсу;

● Науковий парк «Київська політехніка» буде слугувати цілям Альянсу в інноваційному вимірі і як перший крок – в січні 2021 року проведе спеціальну панель фестивалю «Sikorsky Challenge» – конкурс стартап-проектів за проблематикою “Clean Hydrogen”.

В усіх цих заходах планується участь викладачів і студентів кафедр Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона, в тому числі – викладачів і студентів кафедри фізики металів, – яких на зустрічі ініціативної групи 19-го листопада представляли керівник лабораторії «Матеріали для енергетики», професор кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії проф. О.Д. Васильєв та науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко.


Гортаючи сторінки історії: зустріч металофізиків із Нобелівським лауреатом проф. Даніелем Шехтманом

Нещодавно в матеріалах інформаційного простору кафедри фізики металів ми розповідали про подарунок студентам-металофізикам від Нобелівського лауреата сера Роджера Пенроуза – його книгу “Новий розум короля”, про його роздуми як математика в цій книзі стосовно сіметрії п’ятого порядка в кристалах, “забороненої” класичною кристалографією; ці роздуми тепер викладачі кафедри включають до лекцій металофізикам.

А сьогодні хотіли б нагадати про зустріч металофізиків та лекцію “Quasi-Periodic Crystals – a Paradigm Shift in Crystallography” проф. Деніеля Шехтмана – відомого ізраїльського вченого, професора університету Техніон м. Хайфи, лауреата Нобелівської премії з хімії (2011 рік), яка була прочитана 27 січня 2016 року.

Сфера діяльності проф. Д. Шехтмана – новітні матеріали, фізика і хімія твердого тіла та високі технології, засновані на фундаментальних дослідженнях в цих галузях. Проф. Д. Шехтман відомий також як активний вчений-інноватор, фахівець в галузі інноваційного менеджменту.

Викладачі, студенти і видатні випускники кафедри фізики металів відвідали лекцію проф. Деніеля Шехтмана, поспілкувалися із видатним вченим.

Данієль Шехтман — ізраїльський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2011 рік за відкриття квазікристалів.

Народився в Тель-Авіві 24 січня 1941 року. В 1966 році в Ізраїльському технологічному інституті Техніон (м. Хайфа) він отримав ступінь бакалавра, 1968 року — магістра, а 1972 року — PhD. Після цього працював в Дослідницькій лабораторія ВВС при авіабазі Райта-Паттерсона в штаті Огайо, США, три роки вивчав властивості алюмінідів титану.

В 1975 році влаштувався на факультет матеріалознавства в Техніоні. У 1981–1983 роках Шехтман займався вивченням швидкоохолоджених сплавів алюмінію з перехідними металами. Результатом цих досліджень стало відкриття ікосаедричної фази і подальше відкриття квазіперіодичних кристалів із симетрією
5-го порядку, “забороненою” класичною кристалографією.

В 1992–1994 роках Шехтман в Національному інституті стандартів і технологій займався вивченням впливу дефектних структур кристалів, вирощених методом хімічного осадження з газової фази, на їх зростання і властивості.

В 1996 році Шехтман був обраний членом Ізраїльської Академії Наук, у 2000 році — членом Національної Технічної Академії США, в 2004 році — членом Європейської Академії Наук.

Лекція проф. Деніеля Шехтмана в залі засідань Вченої Ради НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського» (27 січня 2016 року).
Відомому в світі вченому –випускнику кафедри фізики металів чл.-кор. НАН України Ю.В. Мільману, фахівцю в галузі квазікристалів, є що розповісти професору Д. Шехтману
Проф. Д. Шехтман із ректором КПІ
акад. НАН України М.З. Згуровським та викладачами кафедри фізики металів
На фото (зліва направо): видатний випускник кафедри фізики металів
акад. НАН України С.О. Фірстов, науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко, Нобелівський лауреат проф. Д. Шехтман, заступник директора ІМЗ ім. Є.О. Патона проф. О.І. Юркова та відомий в світі вчений, випускник кафедри фізики металів чл.-кор. НАН України Ю.В. Мільман
Чудові спогади про зустрічі в КПІ “їдуть” до Ізраїлю !

ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ ДОПОМОЖЕ МЕТАЛОФІЗИКАМ – ВЧЕНИМ І СТУДЕНТАМ ЯК ІННОВАТОРАМ

2 грудня 2020 року в приміщенні Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулося відкриття Центру підтримки технологій та інновацій (TISC).

Це – проєкт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» та КПІ ім. Ігоря Сікорського, який запроваджений Всесвітньою організацією інтелектуальної власності як міжнародний проєкт підтримки винахідництва, інновацій та стартап-проєктів.

Відкритий Центр сприятиме захисту інтелектуальної власності, комерціалізації та просування інновацій в Україні й за кордоном.

На допомогу Центру розраховують і металофізики, серед яких вже відомі в Україні інноватори.

Так, у Всеукраїнському фестивалі “Sikorsky Challenge” 2018 року і 2019 року старт-ап проєкт студентів кафедри фізики металів Ігоря Бесєдіна і Романа Легези (застосування сплавів з ефектом пам’яті форми для інноваційних рішень в сільському господарстві) вийшов в фінал.

В подальшому, зазначені студенти представляли Україну на всесвітньому конкурсі старт-ап проєктів у Франкурті в липні 2019 року.


Студентки і аспірантки кафедри фізики металів – в проєкті ЄС «Perspektywy Women in Tech Summit»

Студентки та магістрантки кафедри фізики металів 8-9 грудня взяли участь в міжнародному заході в Варшаві – проєкті Європейського Союзу «Perspektywy Women in Tech Summit» в форматі on-line.

Минулого року захід зібрав понад 6 300 учасників з 52 країн.

«Perspektywy Women in Tech Summit» – це місце зустрічі студенток, аспіранток, молодих жінок-вчених на міждисциплінарних перетинах ІТ із електронікою, телекомунікаціями, механікою та механотронікою, автоматикою та робототехнікою, фізикою, нанонауками та інженерією матеріалів.

Участь у саміті для студенток і магістранток була безкоштовною. Протягом двох днів Самміту відбулися зустрічі із урядовцями, спеціалістами та провідними фахівцями IT та міждисциплінарних з ІТ сфер Європи (в т.ч. – матеріалознавчих), а саме:
із харизматичним комісаром ЄС з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марією Габріель; астронавткою НАСА Ганною Фішер; першою жінкою-деканом факультету комп’ютерних наук Стенфордського університету, США, – найбільш інноваційного університету у світі та серця Силіконової долини – професоркою Дженніфер Відом; Ї.В. Надзвичайним і Повноважним Послом США в Польщі пані Джорджеттою Мосбахер; віце-президентом Intel Барбарою Уай та ін. керівниками світових high-tech компаній.

Дівчата кафедри фізики металів мали прекрасну нагоду вдосконалити свої наукові та технічні знання, отримати уявлення про можливості європейського ринку праці в сфері високих технологій.


Увага!!! 21 грудня 2020 р. о 12:00 відбудуться захисти магістерських дисертацій студентів групи ФМ-91мп в дистанційному режимі на платформі ZOOM!

Всі бажаючі мають змогу приєднатись до цього!

Щоб приєднатись потрібно до 18 грудня 2020 р. написати листа на пошту mail@kpm.kpi.ua з темою “захисти 21_12”, в якому вказати своє Прізвище та ім’я.

У відповіді на Ваш лист, отримаєте запрошення для участі в ZOOM-конференції!



ПЕДАГОГІЧНЕ НАДБАННЯ ПРОФ. Л.Н. ЛАРІКОВА – МЕТАЛОФІЗИКАМ

Конспект лекцій видатного вченого проф. Ларікова Леоніда Нікандровича “Структура і властивості металів” готовий до видання.

Це результат кропіткої роботи колективу кафедри фізики металів по збереженню творчої спадщини професора Л.Н. Ларікова.

Наукова діяльність проф. Л.Н. Ларікова пов’язана з вивченням проблем фізики міцності та пластичності, дифузійного масоперенесення, механізмів дифузії в нано- і квазікристалах та в аморфних матеріалах.

В 1975–1982 роках Л.Н. Ларіков вів педагогічну діяльність в якості професора (за сумісництвом) кафедри фізики металів КПІ.

У лекціях видатного вченого викладаються: фізичні основи міцності і пластичності металів, радіаційна фізика твердого тіла, фізика процесів, що протікають за екстремальних умов (високі тиски і глибокий вакуум, високі і наднизькі температури, швидкі нагріви і охолодження та ін.).

Ідеологія лекційного курсу будується на «тріаді Курнакова»: комплекс фізико-механічних властивостей матеріалу визначається його складом і його структурою.

У методологічному плані лекції побудовані на широкому застосуванні теорії дислокацій та інших модельних уявлень для опису механізмів фізичних процесів, що обумовлюють формування структурно-чутливих властивостей металів. Широко залучаються феноменологічні уявлення, відомі студентам із загальної фізики, теорії твердого тіла, фізичної хімії, фізики металів.

Матеріали лекцій проф. Л.Н. Ларікова «Структура і властивості металів» за колом розглядуваних питань прилягають до профілюючого курсу «Фізика металів» і ряду інших (наприклад, “Вступ до спеціальності”, “Фізичні методи дослідження металів”, “Механічні властивості матеріалів”, “Міждисциплінарні проблеми технологій матеріалів майбутнього” та ін.) і будуть корисними для студентів кафедри фізики металів Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона.

Попередньо матеріали розміщені в електронному архіві наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського (ELAKPI) за адресою: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/37764 .

Титульна сторінка конспекту, написана рукою проф. Л.Н. Ларікова

СТАРТ ПРОЄКТУ НАТО

1 грудня 2020 року відбулася Zoom-конференція кафедри фізики металів із університетами і науково-дослідниними інститутами України і Європи, які входять до консорціуму, що в 2019 році виграв проєкт за Програмою НАТО “Наука заради миру та безпеки”: Інститут нанонауки і нанотехнологій “Демокрітос” (Греція), Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка (Україна), Helmholtz Zentrum Dresden-Rossendorf e.V. (Німеччина), Laboratore de Physique des Solides (Франція), Instituto de Micro y Nanotecnologia (Іспанія) та Університет м. Дебрецен (Угорщина).

Конференція знаменувала собою старт проєкту “Spintronic Devices for Microwave Detection and Energy Harvesting Applications”.

Кафедру фізики металів в конференції представляли з доповіддю науковий керівник кафедри фізики металів, директор проєкту від країни-партнера, проф. С.І. Сидоренко і координатор проєкту від КПІ доц. І.А. Владимирський.

На конференції виступили:

Andreas Kaidatzis: Brief description of the project: objectives, consortium
and work-plan.

Brief presentations from consortium partners about key contributions to the project were made by:

Dr. Andreas Kaidatzis, NCSR “Demokritos” (NCSRD);

Prof. Sergii Sydorenko, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute (KPI);

Dr. Denys Makarov, Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf e.V. (HZDR);

Prof. Oleksandr Prokopenko, Taras Shevchenko National University of Kyiv (KNU);

Dr. André Thiaville, CNRS – Laboratoire de Physique des Solides (CNRS);

Dr. José-Miguel Garcia Martín, CSIC-IMN (Instituto de Micro y Nanotecnología);

Prof. Gábor Katona, University of Debrecen (UD).


В фокусі – співпраця з Колумбійським університетом

Цими днями до КПІ завітав пан Грегорі Дж. Реттрей, США, із пропозиціями про розвиток співробітництва з Колумбійським університетом через стартап діяльність.

Така взаємодія буде здійснюватися через Науковий парк «Київська політехніка».

Сторони домовилися приступити до реальної роботи з партнерами в Україні і в США, до якої будуть долучені в тому числі і вчені кафедри фізики металів.


25 листопада студентки і магістрантки кафедри фізики металів взяли участь в заході Summit Info Day, що відбувся в режимі онлайн в м. Варшава, за проєктом ЄС “Perspektywy Women in Tech Summit 2020”.

Це вже другий Summit Info Day (перший відбувся в листопаді, ми висвітлювали його в інформаційному просторі кафедри фізики металів).

Метою Summit Info Day 25-го листопада була підготовка до Саміту “Perspektywy Women in Tech Summit 2020”, що відбудеться 8-9 грудня 2020 року в режимі on-line.

Цього разу тематика Summit Info Day була такою:

  • як стати частиною Perspektywy Women in Tech Summit 2020;
  • як підготуватися до кар’єрного ЕКСПО, який пройде під час Summit, та наставницьких занять;
  • як використати Summit для наступного кроку у вашій технологічній кар’єрі.

Info Day викликав великий інтерес в КПІ: було близько 100 участниць.


ВІТАЄМО!


Участь металофізиків в «Європейській водневій стратегії»

19 листопада 2020 року відбулася зустріч, мета якої – залучення Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона до реалізації «Європейської водневої стратегії» (“Green Deel”): побудувати в Європі “водневу економіку” через заміну джерел енергії, пов’язаних з нафтою та газом, на водневі джерела енергії. Від Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона в зустрічі взяли участь науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко та керівник лабораторії «Матеріали для енергетики», професор кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії проф. О.Д. Васильєв.

Наприклад, ЄС пропонує Україні щорічно виготовляти не менше 35 повністю скомплектованих заводів по виробництву водню для розгортання їх в країнах Європи і для роботи там.

На зустрічі прийнято рішення вступити до «European Clean Hydrogen Alliance» із намірами діяти за ідеологією “Трикутника Знань” (дослідження – навчання – інновації), а саме:

● відкрити міждисциплінарну освітню програму «Зелена економіка»;

● виконувати проекти фундаментального, прикладного, інженерно-промислового характеру за всім спектром діяльності Альянсу;

● посилити діяльність Національного контактного пункту програми ЄС “Горизонт 2020” «Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали» (який діє на базі КПІ) по залученню до проблематики “Green Deel” 52-х університетів – членів Асоціації вищих технічних закладів України, яку КПІ очолює;

● Науковий парк «Київська політехніка», Холдинг «Sikorsky Challenge», Бізнес-інкубатор будуть слугувати цілям Альянсу в інноваційному вимірі;

як перший крок – в січні 2021 року буде проведено спеціальну панель щорічного Всеукраїнського фестивалю старт-ап проектів «Sikorsky Challenge» – конкурс стартап-проектів  за проблематикою “Clean Hidrogen”.

Фоторепортаж віддзеркалює моменти зустрічі 19-го листопада.

Довідково:

The «European Clean Hydrogen Alliance»

Європейський альянс з чистого водню (ECH2A) був оголошений в рамках Нової промислової стратегії для Європи, і він був започаткований 8 липня 2020 року в контексті водневої стратегії для кліматично нейтральної Європи.

Європейський альянс з чистого водню націлений на амбіційне впровадження водневих технологій до 2030 року, що об’єднає виробництво відновлюваного та низьковуглецевого водню, попит у промисловості, мобільність та інших секторах, а також передачу та розподіл водню. За допомогою альянсу ЄС хочуть зміцнити своє  глобальне лідерство у цій галузі, щоб підтримати прагнення ЄС досягти вуглецевого нейтралітету до 2025 року.

Для того, щоб розпочати масштаб виробництва, розподілу та використання водню, Європейська воднева стратегія встановлює стратегічний підхід до встановлення щонайменше 6 ГВт до 2024 року та 40 ГВт відновлювальних водневих електролізаторів до 2030 року, адаптації потреб інфраструктури та збільшення попиту в кінці використання секторів.



Міжнародна конференція Мережі університетів країн Причорномор’я

18 листопада 2020 року науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко в складі делегації КПІ ім. Ігоря Сікорського взяв участь в міжнародній конференції Мережі університетів країн Причорномор’я (BSUN ‒ Black Sea University Network) «Perspectives in Industry Digitalization and Advanced Manufacturing in the Black Sea Region».

Конференція мала на меті розвиток співпраці університетів із соціально-економічною сферою (розробка новітніх технологій; інноваційні кластери; мережі, зацікавлені в ІТ&С рішеннях, включаючи штучний інтелект; інші інструменти, які можуть сприяти просуванню цифрових технологій в промисловості і в передовому виробництві).

В ході конференції було обговорено нові можливості університетів Європи в контексті фінансового пакету на Європейську цифрову програму 2021-2027 років, який виділив Європейський парламент.


Нова зустріч із GREEK CHALLENGE: субкластер із університетами Греції та Канади!

Розвиваючи відносини з компанією GREEK CHALLENGE, Греція (розробка літаків і морських суден) для розвитку співпраці університетів України, Греції та Канади в сфері літако- і суднобудування, 18 листопада відбулася нова зустріч із генеральним директором GREEK CHALLENGE паном Sotiris A. Bouzeas.

Розпочато розгляд питань, пов′язаних із подачею проєктних пропозицій від КПІ до нової Програми ЄС “Горизонт Європа” і до Програми НАТО “Наука заради миру і безпеки”.

Ми вже інформували, що до цих проєктних пропозицій долучаються і вчені кафедри фізики металів, зокрема, – вчені, які розробляють технології ударної ультразвукової обробки поверхні металевих виробів для сучасних авіаційних, суднобудівельних і космічних технологій під керівництвом проф. С.М. Волошко.

Нагадаємо, що КПІ був запрошений очолити “академічний (університетський) субкластер” в складі університетів Греції, Канади і України.

Фото віддзеркалюють зустріч 18-го листопада.


Вебінар Школи стратегічного управління

6 листопада 2020 року науковий керівник кафедри фізики металів, директор Українсько-Польського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського проф. С.І. Сидоренко взяв участь у третьому з чотирьох вебінарів Школи стратегічного управління для польських і українських університетів.

Третій вебінар був присвячений темі: “Якість наукової діяльності та її оцінювання, з урахуванням ситуації пандемії COVID-19”.

На вебінарі було проведено огляд найважливіших нормативних змін в галузі освіти докторантів, оцінка докторських шкіл, можливості і виклики для університетів у створенні і функціонуванні докторських шкіл в Польщі.

Питання набору наукових керівників, критерії відбору наукових керівників в Польщі – це є делікатна і складна справа, яка зараз жваво обговорюється в Польщі.

Багато чого корисного із польського досвіду може взяти для своєї діяльності в цьому відношенні і кафедра фізики металів.

Цікаві матеріали вебінару будуть представлені в інформаційному просторі кафедра фізики металів пізніше.


SikorskyDistance – на службі викладачів і студентів кафедри фізики металів

18 листопада 2020 року розпочався цикл лекцій курсу підвищення кваліфікації для викладачів кафедри фізики металів і КПІ з використання можливостей платформи Sikorsky Distance в лекційній діяльності на дистанційній основі.

Платформа Sikorsky Distance, що використовує можливості GOOGLE GSuite, покликана покращити on-line лекційну діяльність викладачів і студентів за умов карантину, викликаного COVID-19.

Серед інструментів Sikorsky Distance GOOGLE GSuite – це не тільки можливість проведення лекцій і практичних занять в режимі on-line, а також проведення контролю знань і атестації студентів.

Від кафедри фізики металів даний курс підвищення кваліфікації проходять д.т.н., професор Ю.М. Макогон,  к.т.н., доцент Л.Д. Демченко, к.т.н., асистент Н.В. Франчік, д.ф.-м.н., професор С.І. Сидоренко, к.т.н., ст.викладач А.П. Бурмак, к.т.н., доцент І.А. Владимирський, к.т.н. доцент В.В. Холявко, к.т.н., асистент Т.І. Вербицька та асистент Н.А. Шаповалова.

Тож незабаром зазначена інноваційна технологія навчання слугуватиме всім викладачам і студентам кафедри фізики металів !


Вебінар з програм Німецького дослідницького фонду

17 листопада доцент І.А. Владимирський провів відкритий вебінар щодо участі молодих вчених КПІ у конкурсах грантової програми фонду DFG (Німецького дослідницького фонду), на якій поділився живими особистими враженнями і порадами: як побудувати роботу з підготовки і подачі проєктної заявки, про “підводні камені” на цьому шляху і як подолати їх.

Ігорю Анатолійовичу тим простіше це було зробити, оскільки він знає проблему, як то кажуть, “зсередини”, бо сам пройшов цей шлях: від пошуку партнерів в Німеччині до подачі і перемоги в конкурсі програми DFG. Зараз цей перший виграний під керівництвом І.А. Владимирського проєкт DFG добігає кінця.

Семінар відвідали близько 20 керівників реально діючих наукових груп університету. До І.А. Владимирського було безліч питань, що свідчить про зростаючу зацікавленість молодих вчених і реально діючих наукових груп університету до міжнародної проєктно-грантової діяльності.


19 листопада 2020 р. в режимі он-лайн відбулось засідання кафедри фізики металів!

Були затверджені теми дисертаційних робіт аспірантів 1-го року навчання: Трубчанінової Д.І.  «Закономірності низькотемпературного впорядкування та магнітні властивості  нанорозмірних систем із шарами Fe, Pt, Co, Mn, Al» (керівник Волошко С.М.) та Янчука В.В. «Мультимасштабне моделювання дифузійних процесів у бінарних наносистемах із впорядкуванням за типом L10» (керівник Волошко С.М.).

Розглянуто результати першої атестації студентів кафедри. Ухвалили дії кураторів, спрямовані на зменшення кількості незадовільних атестацій у студентів.

Волошко С.М. підняла питання стосовно підготовки магістрів освітньо-професійної програми навчання до захисту магістерських дисертацій. Наголошено на необхідності вчасного проходження нормоконтролю дипломниками та підготувки до попереднього захисту магістерських дисертацій.

Піднято питання стосовно підготовки до іспиту з англійської мови студентами 4-го курсу при вступі в магістратуру.


Вітаємо всіх студентів, зокрема студентів кафедри фізики металів, з Міжнародним Днем студента!

Започаткований цей день з 17 листопада 1939 року, як день спротиву студентів проявам нацизму.  Зараз це свято про небайдужість. активну позицію та солідарність всіх студентів, їх прагнення зробити Світ кращим.

Тож бажаємо  в цей день усім студентам здоров’я, успіхів, творчого натхнення у навчанні та житті! Здійснення усіх мрій! Нехай завжди залишиться з вами радість чудових студентських років!


Графік захисту магістерських дисертацій студентів групи ФМ – 91мп на кафедрі «Фізика металів», 2020 р.!


SUMMIT INFO DAY

9 листопада 2020 року cтудентки і магістрантки кафедри фізики металів взяли участь в заході Summit Info Day, що відбувся в режимі он-лайн в м. Варшава, за проєктом ЄС “Perspektywy Women in Tech Summit 2020”.

Метою Summit Info Day була підготовка до Саміту “Perspektywy Women in Tech Summit 2020”, що відбудеться 8-9 грудня 2020 року. Це будуть два дні повні зустрічей і корисної інформації ! Більше 50 виступів спікерів зі всього світу, 30 тех-токів, 60 практичних занять з області технологій, більше 200 сесій з менторами, а також тематичний нетворкінг; в тому числі буде обговорено, як технологія проявляє себе за важких епідеміологічних обставин в світі.

В Summit Info Day взяли участь представниці провідних навчальних закладів, бізнес-компаній та наукових організацій України, Узбекистану, Таджикистану, Грузії, Білорусі, Арменії та інших країн.

Пані Нікола Ледвонова – спеціаліст університетських програм Google – розповіла про життя інженера-програміста в Google та поділилася своїми особистими враженнями. Пані Джоанна Копер (Польща) ознайомила учасниць з тим, як розпочати свою кар’єру на Саміті та як підготуватися до Самміту “Women in Tech Career Expo”. А пані Муніра Бегмуратова – інженер-програміст компанії EPAM (Узбекістан) – порадила учасникам, як взяти максимум з її досвіду участі в саміті в аналогічних проєктах минулих років.

Спікерами було обговорено напрями нових можливостей в кар’єрі жінок в Європі і в світі.

Загалом, на Summit Info Day від КПІ ім. Ігоря Сікорського зареєструвалися і були присутні не тільки представниці кафедри фізики металів, але і понад 500 cтуденток, аспіранток, молодих жінок-науковиць інших кафедр.


Академічний (університетський) субкластер із університетами Греції та Канади

За ініціативою компанії GREEK CHALLENGE, Греція, яка спеціалізується на розробках і виготовленні літаків і морських суден, обговорюється ідея сформувати платформу для співпраці університетів України, Греції та Канади в сфері літако- і суднобудування – за фінансової підтримки Європейського Союзу.

КПІ запрошений увійти до числа співзасновників такої платформи і очолити “академічний (університетський) кластер” в складі університетів Греції, Канади і України.

Розпочато розгляд питань, пов′язаних із подачею проєктних пропозицій в зазначеній змістовній сфері від КПІ і партнерів до нової Програми ЄС “Горизонт Європа” і до Програми НАТО “Наука заради миру і безпеки”.

До цих проєктних пропозицій долучаються і вчені кафедри фізики металів, зокрема, – вчені, які розробляють технології ударної ультразвукової обробки поверхні металевих виробів для сучасних авіаційних, суднобудівельних і космічних технологій під керівництвом проф. С.М. Волошко.


Вчені і аспіранти кафедри фізики металів на семінарі-тренингу «Від “Горизонту 2020” до “Горизонту Європа”»

27 жовтня 2020 року вчені і аспіранти кафедри фізики металів взяли участь в семінарі-тренінгу «Від “Горизонту 2020” до “Горизонту Європа”», присвяченому посиленню міжнародної проєктно-грантової діяльності, що передбачено “Стратегією розвитку КПІ до 2025 року”: в 3-5 разів збільшити кількість проєктних пропозицій, що подаються кафедрами до міжнародних проєктно-грантових програм.

Особливий інтерес вчені і аспіранти кафедри фізики металів проявили до таких питань:

– Структура нової Програми ЄС «Горизонт Європа», її кластери та галузі діяльності, особливо – щодо наноматеріалів і нанотехнологій;

– Як знайти партнерів для підготовки і подачі міжнародного проєкту?

За відгуками, семінар-тренінг був дуже корисним для розвитку міжнародної проєктно-грантової діяльності на кафедрі фізики металів.


ВІТАЄМО ДОЦЕНТА КАФЕДРИ ІГОРА ВЛАДИМИРСЬКОГО!

Комітетом з Державних премій України в галузі науки техніки науковцям Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» призначено стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених (постанова президії Комітету від 06 листопада 2020 року № 6).

Серед стипендіатів є і представник кафедри фізики металів – доцент кафедри Ігор Владимирський.

Вітаємо колегу і бажаємо йому подальших успіхів! 


Міждисциплінарна лабораторія

За підписаною КПІ угодою із Північно-Західним політехнічним університетом Китаю створюється спільна Українсько-Китайської лабораторія космічних досліджень – відкрита міжнародна платформа для розвитку співробітництва в сфері мирного освоєння космосу.

В даний час для запуску діяльності лабораторії спільно з китайськими партнерами формуються пропозиції щодо напрямів діяльності спільної лабораторії, Положення про лабораторію, пілотні проєкти для фінансування.

Запрошуються вчені і викладачі, які будуть вести освітні програми і дослідження на базі створюваної лабораторії.

Свої пропозиції щодо участі в міждисциплінарних проєктах подають і вчені кафедри фізики металів.

Ці пропозиції стосуються використання нових плівкових матеріалів, створених на кафедрі, з високими термоелектричними, магнітними і антикорозійними властивостями.


Металофізики залучаються до проєкту із Південною Кореєю

За пропозицією п. Лі Янгу – колишнього Посла Кореї в Україні – 28 жовтня відбулося підписання Меморандуму із Корейським коледжем ліфтів про організацію в КПІ школи по підготовці спеціалістів по ремонту ескалаторів та ліфтів.

Школу буде відкрито на базі Механіко-машинобудівного інституту.

Але, з урахуванням того, що планується розширення навчальних напрямів новими спеціальностями (серед яких буде і матеріалознавство) і гармонізація навчальних програм сторін (в рамках яких мають посилитися розділи, пов’язані з матеріалознавством), кафедра фізики металів буде також учасником зазначеного проєкту.

Крім того, передбачається участь в проєктах “Smart City” та “Космічний ліфт”, розвиток інфраструктури промисловості по виробництву ліфтів і ескалаторів в Україні і в Кореї, дослідницькі проєкти.

Фінансування проєкту здійснить корейська компанія Самсунг.


Науковий семінар КФМ

04.11.2020 у онлайн-середовищі Zoom відбувся науковий семінар кафедри фізики металів, на якому було заслухано доповідь за результатами дисертаційної роботи аспіранта М.Н. Шаміса на тему «Формування упорядкованої фази L10 в нанорозмірних плівках на основі FePd при термічній обробці у водні» (науковий керівник – д.т.н., проф. Ю.М. Макогон).  За результатами доповіді науково-педагогічним складом кафедри прийнято рішення, що робота після незначних доопрацювань може бути представлена до захисту.


Проф. С.І. Сидоренку – науковому керівнику кафедри фізики металів – як кафедрі, студентки і аспірантки якої проявили інтерес до участі в проєкті ЄС «Perspektywy Women in Tech Summit», надійшло запрошення до участі в «SUMMIT INFO DAY»:

Summit Info Day will start in a few days! I just wanted to remind you that you can still register for this online event!

What you will find there?

  • Best tips on how to take the most from the Summit Experience?
  • A session with the Career Coach – how to prepare for the Summit Career Expo
  • How to study IT abroad in Covid times?
  • Special talk: Everyday life of Google Software Engineer in Covid Times
  • Scholarships for 2021 – what you should know before application

When? November 9, 2020 – 1.00 pm – 3.00 pm CET (check your time zone not to miss)

Where? ONLINE. After the registration, you will receive a personal link to the event.

REGISTER NOW

Do you have any questions?

write at ithub@perspektywy.pl


На відкритті фотовиставки “Аргентина очима жінок-мисткинь”

Співробітники та студенти кафедри фізики металів спільно із співробітниками і студентами Факультету лінгвістики і Видавничо-поліграфічного інституту КПІ 28 жовтня о 12:00 відвідали відкриття фотовиставки “Аргентина очима жінок-мисткинь”.

Враження – чудові ! Аргентина стає ближчою…


Студентки та магістрантки КФМ беруть участь в проєкті ЄС

Студентки та магістрантки кафедри фізики металів долучаються до участі в міжнародному заході – проєкті Європейського Союзу «Perspektywy Women in Tech Summit», який відбудеться 8-9 грудня 2020 року в on-line форматі.

На дівчат чекають зустрічі із урядовцями, спеціалістами та провідними фахівцями IT та міждисциплінарних з ІТ сфер Європи (в т.ч. – матеріалознавчих), а саме: харизматичним комісаром ЄС з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марією Габріель; першою жінкою-деканом факультету комп’ютерних наук Стенфордського університету, США, – найбільш інноваційного університету у світі та серця Силіконової долини – професоркою Дженніфер Відом; Ї.В. Надзвичайним і Повноважним Послом США в Польщі пані Джорджеттою Мосбахер; віце-президентом Intel, керівником відділу різноманітності та інклюзії Барбарою Уай; вченої Гарвардської школи Кеннеді, яка займається проблемами жінок у технологічному середовищі Сірі Чілазі та ін. керівниками світових high-tech компаній.

Дівчата кафедри фізики металів будуть мати можливість вдосконалити свої наукові та технічні знання

Захід проводиться третій рік поспіль і цього року має відбутися в режимі on-line 8–9 грудня 2020 року в Варшаві, яка стане місцем зустрічі студенток, аспіранток, молодих жінок-вчених в сфері технічних наук із країн Європи і Америки та на міждисциплінарних перетинах ІТ із прикладною математикою, електронікою, телекомунікаціями, кібербезпекою, механікою та механотронікою, автоматикою та робототехнікою, фізикою, нанонауками та інженерією матеріалів.

Участь у саміті для студенток і магістранток безкоштовна. Умови реєстрації викладені на сайті саміту за адресою: https://womenintechsummit.pl/ та https://www.facebook.com/perspektywy.wit/.


Книга Почесного доктора КПІ, Нобелівського лауреата сера Роджера Пенроуза “Новий розум короля” – для лекцій студентам-металофізикам

Шановні користувачі сайту і сторінок кафедри фізики металів в соцмережах !

Щойно ми в наших публікаціях розповідали про присудження Нобелівської премії з фізики за 2020 рік Почесному доктору КПІ iм. Ігоря Сікорського, одному з найвідоміших фізиків-теоретиків і математиків сучасності серу Роджеру Пенроузу.

Розповідали і про подарунок професора Р. Пенроуза студентам кафедрі фізики металів – книгу «Новий розум короля» із його особистим автографом.

Розповідали, що в лекціях кафедри фізики металів для студентів-металофізиків тепер викладаються матеріали із цієї книги, які стосуються “мозаїк Пенроуза”, – гри розуму математика для пояснення у доступній формі ідеї “квазікристалів” – можливості реалізації в матеріалах забороненої класичною кристалографією симетрії п’ятого порядку.

Існування таких матеріалів (“квазікристалів”) – із ікосаедричною структурою – було експериментально підтверджено.

Подарунок сера Роджера Пенроуза студентам кафедри фізики металів

Звернемося знову до книги професора Роджера Пенроуза:

Рис. 10.4. Квазикристалл (сплав AL-Li-Сu ) с, казалось бы, невозможной кристаллической симметрией (Gayle, F.W. (1987). Free-surface solidification habit and point group symmetry of a faceted icosahedral Al-Li-Cu phase. J. Mater. Res., 2, 1–4

«… В декабре 1984 году израильский физик Дэни Шехтман, работавший вместе с коллегами в Национальном бюро стандартов в США, в Вашингтоне, объявил об открытии фазы алюминиево-марганцевого сплава, который был похож на кристаллоподобное вещество – теперь называемое квазикристаллом – с осью пятого порядка. На самом деле, у этого квазикристаллического вещества наблюдалась симметрия не только на плоскости, но и в трех измерениях – так что в итоге получалась запрещенная икосаэдральная симметрия (Shechtman, D., Blech, I., Gratias, D., and Cahn, J. W. (1984). Metallic phase with long-range orientational order and no translational symmetry. Phys. Rev. Lett., 53, 1951).

Икосаэдральный трехмерный аналог моей плоской «плиточной» структуры с осью пятого порядка был открыт Робертом Амманном в 1975 году (Gardner, M. (1989). Penrose tiles to trapdoor ciphers. W. H. Freeman and Company, New York. (Рус. пер.: Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надежным шрифтам. М.: Мир, 1993.).

Сплавы Шехтмана образовывали только крошечные микроскопические квазикристаллы, достигавшие примерно 10-3 мм в поперечном сечении, но позднее были найдены другие квазикристаллические вещества, в частности — алюминиево-литиево-медный сплав, у которого икосаэдрально симметричные образования могут вырастать до размеров порядка миллиметра, т.е. становятся вполне различимы невооруженным глазом (рис. 10.4)… »

В 1998-2003 роках міжнародний проєкт, присвячений дослідженню квазікристалічних сплавів, виконували і вчені кафедри фізики металів (результати цих досліджень використовуються в навчальному процесі по кафедрі фізики металів).


ВЧОРАШНІЙ АСПІРАНТ КФМ – СЬОГОДНІ ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА НДЧ КПІ !

Доцент кафедри фізики металів Ігор Анатолійович Владимирський призначений заступником начальника НДЧ КПІ.

Колектив кафедри фізики металів поздоровляє Ігоря Анатолійовича із призначенням на відповідальну роботу університетського рівня, висловлює побажання успіхів у здійсненні нових важливих функцій, в тому числі – в сфері організації міжнародної проєктно-грантової діяльності університету.

Сподіваємось, що і справи вчених кафедри в цій сфері будуть пожвавлені. Підстави для цього є – і дуже ґрунтовні. Так, ми пам′ятаємо, що ще будучи аспірантом кафедри фізики металів, Ігор Анатолійович став переможцем конкурсу Національної академії наук України на здобуття премії для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів України за кращу наукову роботу “Фазові перетворення, структура та властивості нанорозмірних плівкових композицій Fe/Pt”. Отже, зсередини знає, що таке справжня наукова діяльність !

На знімку: на засіданні Вченої ради університету
в.о. ректора акад. Ю.І. Якименко вручає аспіранту кафедри фізики металів
І.А. Владимирському грамоту Національної академії наук України

Як домішки покращують термоелектричні властивості на атомному рівні

У пошуках можливих рішень екологічних проблем, таких як виснаження ресурсів добувного палива та змін клімату, багато вчених покладають надії на термоелектричні матеріали, що зможуть накопичувати відпрацьоване тепло автомобілів та теплових електростанцій для виробництва енергії. Ці матеріали демонструють так званий термоелектричний ефект, який проявляється у виникненні електричної напруги при наявності між сторонами матеріалу градієнту температури.

Одним з перспективних термоелектриків є силіцид магнію (Mg2Si). Наразі відомо, що додавання атомів сурми (Sb) покращує ефективність Mg2Si, однак механізми, що лежать в основі цього ефекту, досі не були виявлені. Пролити світло на це питання вдалося японським вченим з Токійського Університету Наук (TUS), Японського інституту досліджень синхротронного випромінювання (JASRI) та Університету Шімане, про що повідомляється* в їхній нещодавній статті в журналі Applied Physics Letters. За допомогою комбінації теоретичних розрахунків та надсучасних експериментальних методик дослідження тонкої структури матеріалів (EXAFS та HAXPES), дослідникам вдалося виявити, що атоми Sb заміщують атоми Si в кристалічній решітці Mg2Si і вносять незначні спотворення її міжплощинних відстаней. Це може сприяти явищу, яке називається розсіюванням фононів, що зменшує теплопровідність матеріалу і, в свою чергу, збільшує його ZT – безрозмірний показник ефективності термоелектриків.

Слід відмітити, що експерименти проводилися на базі лабораторій найбільшого в світі синхротронного комплексу – SPring-8, з яким науковці кафедри фізики металів тісно співпрацюють з 2013 року. #132_матеріалознавство

Синхротронний комплекс SPring-8 (https://www.riken.jp/en/collab/resources/spring8/)

*https://www.sciencedaily.com/releases/2020/10/201015111723.htm


Штучний інтелект для передбачення властивостей матеріалу

Для вирішення специфічних інженерних задач необхідним є використання матеріалів із відповідними властивостями. Однак величезна кількість комбінацій відомих матеріалів робить прогнозування їхніх властивостей дуже трудоємким та складним процесом. Тому дослідники розробили спеціальні алгоритми із використанням штучного інтелекту, які допомагають підібрати необхідний матеріал для будь-яких інженерних цілей. Використовуючи обмежений набір вхідних даних, дослідники навчають штучний інтелект екстраполювати нові ідеї на основі цієї інформації.

В такому випадку актуальним постає питання швидкодії та точності виводу кінцевих даних, адже якщо алгоритм недостатньо точний, то знижується практична значимість таких результатів; якщо ж алгоритм занадто повільний, то науковці ніколи не зможуть скористатися його результатами.

В нещодавній роботі*, опублікованій в журналі Physical Review Materials, американські дослідники вдосконалили один з таких алгоритмів, що дозволило навчати модель та отримувати інформацію щодо різних типів матеріалів за долі секунди. Зокрема, науковці включили інформацію щодо ролі електронів у визначенні властивостей матеріалу. Така модель відкриває широкі перспективи застосування – наприклад, вона змогла знайти матеріали з необхідними властивостями для виготовлення сонячних панелей, ліків, батарей.

#132_матеріалознавство

*https://phys.org/news/2020-10-ai-material.html


Створено надпровідний матеріал при кімнатній температурі

Як повідомляється* в передовому науковому журналі Nature, американські дослідники вперше створили загадковий матеріал з вуглецевмісного сірководню, який проявляє надпровідні властивості – тобто проводить електричний струм без будь-якого опору – за температури аж до 15 °C. Це новий рекорд надпровідності, явища, як правило, пов’язаного з дуже низькими температурами. Сам матеріал недостатньо вивчений, але має особливості класу надпровідників, виявлених у 2015 році – сполук з водню та сірки, які демонстрували нульовий опір до -70 °C.

Однак новий надпровідник має серйозне обмеження – він функціонує лише під надзвичайно високим тиском, близького до тиску в центрі земної кулі, а це означає, що він поки що не матиме безпосереднього практичного застосування. Тим не менше, фізики сподіваються, що це може відкрити шлях до розробки матеріалів з нульовим опором, які функціонуватимуть при менших тисках.

Надпровідники, які зможуть працювати за кімнатної температури, можуть мати великий технологічний вплив, наприклад, в електроніці, яка працюватиме швидше, не зазнаючи перегрівів.

#132_матеріалознавство

Діамантове ковадло (photo by Michael Osadciw)  

*https://www.nature.com/articles/d41586-020-02895-0


Вирішено 100-річну металургічну загадку

Протягом тисяч років людство використовує властивість металів зміцнюватися при механічній деформації. Однак причини цього залишалися невідомими аж до 30-х років минулого століття, коли пластичність та міцність матеріалів було пов’язано із рухом дислокацій – лінійних дефектів кристалічної решітки. Проте досі науковцям не вдавалося спостерігати insitu – тобто безпосередньо в процесі деформації – поведінку дислокацій в масивному кристалі.

Для вирішення давньої загадки металургії – чому лише монокристали демонструють поетапне затвердіння – дослідники з Національної лабораторії Лоуренса Лівермора (LLNL) застосували моделювання з використанням суперкомп’ютерних можливостей. В нещодавній роботі*, опублікованій в престижному журналі Nature Materials, вони дослідили природу зміцнення металів, спираючись при цьому не на теорію дислокацій, а занурившись на ще більш глибокий рівень – рух окремих атомів. Науковці продемонстрували, що поетапне зміцнення металів є прямим наслідком обертання кристалів при одновісному напруженні.

Автори зазначають, що за допомогою моделювання із залученням трьох суперкомп’ютерних кластерів їм вдалося побачити, як саме рух окремих атомів перетворюється на рух дислокацій, які об’єднуються, приводячи до зміцнення металу.

#132_матеріалознавствоЗ візуалізацією описаного процесу можна ознайомитись за посиланням:

*https://phys.org/news/2020-10-year-old-metallurgy-puzzle.html


Нобелівський лауреат сер Роджер Пенроуз – для лекцій студентам-металофізикам

Шановні користувачі сайту і сторінок кафедри фізики металів в соціальних мережах !

Щойно ми в наших публікаціях розповідали про видатне досягнення почесного доктора КПІ ІМ. Ігоря Сікорського, одного з найвідоміших фізиків-теоретиків і математиків сучасності, завідувача кафедри математики Оксфордського університету, члена Лондонського Королівського товариства, почесного професора багатьох університетів і академій світу сера Роджера Пенроуза: йому присуджена Нобелівська премія з фізики за 2020 рік.

Розповідали і про подарунок професора Р. Пенроуза студентам кафедри фізики металів – його книгу «Новий розум короля» із особистим автографом.

Подарунок сера Роджера Пенроуза студентам кафедри фізики металів із його автографом

В лекціях кафедри фізики металів для студентів-металофізиків тепер викладаються матеріали із цієї книги. Це – “мозаїки Пенроуза” – гра розуму математика, які пояснюють у доступній формі ідею квазікристалів – можливості реалізації в матеріалах забороненої класичною кристалографією симетрії п’ятого порядку.

В даному матеріалі хотіли б показати: а що таке “мозаїки Пенроуза”?

Наводимо фрагменти із його книги “Новий розум короля”.

«… я начал думать о том, как сократить их (“плиток” для замощения плоскости) число; и путем различных манипуляций с разрезаниями и склеиванием я, в конечном счете, смог довести количество “плиток” до двух. Две схемы представлены на рис. 4.12. Узоры, которые получаются в результате полного замощения и имеющие с необходимостью непериодическую структуру, обладают рядом замечательных свойств, в том числе — кажущейся невозможной с точки зрения кристаллографии квазипериодической симметрией с осью пятого порядка.

Вероятно, это покажется удивительным, что такая очевидно «тривиальная» область математики, как замощение плоскости конгруэнтными “плитками”, которая выглядит не более серьезно, чем «детская игра», на самом деле является частью нерекурсивной математики. В действительности эта область содержит множество трудных и не решенных пока задач.»

Рис. 4.12. Две пары плиток (вверху), которые покрывают плоскость только непериодически (“плитки Пенроуза”). Также показано замощение плоскости каждой из этих пар (внизу)

Рис. 10.2.  Периодические плиточные замощения с разными типами симметрии (где в каждом случае центр симметрии совпадает с центром плитки): 1) с осью второго порядка; 2) с осью третьего порядка; 3) с осью четвертого порядка; 4) с осью шестого порядка
Рис. 10.3. Квазипериодическая плиточная структура (следует заметить, что она образована посредством объединения образцов …
с кристаллографически «невозможной» квазисимметрией с осью пятого порядка

« “Плиточные” структуры и квазикристаллы.

Вспомним примеры “плиточных” замощений, изображенные на рис. 4.12. Эти образцы интересны потому, что они «почти» нарушают общепринятую математическую теорему о кристаллических решетках, которая утверждает, что для кристаллических решеток возможны только симметрии с осью второго, третьего, четвертого и шестого порядков.

Под кристаллической решеткой я подразумеваю дискретную систему точек, которая обладает трансляционной симметрией. Это означает, что можно определенным образом перемещать решетку без вращения так, чтобы она переходила сама в себя (иными словами, в результате такого сдвига она не изменяется).

Примеры “плиточных” замощений с этими разрешенными теорией типами вращательной симметрии показаны на рис. 10.2.

С другой стороны, покрытия на рис. 4.12, как и изображенные на рис. 10.3, почти имеют трансляционную симметрию и почти обладают симметрией вращения с осью пятого порядка, где «почти» означает, что можно найти такие движения решеток (соответственно, трансляционные и вращательные), при которых решетка переходит сама в себя с любой наперед заданной точностью (кроме 100 %-ной).

Не стоит углубляться, что точно означает это утверждение. Единственное, что нам здесь важно — это если в нашем распоряжении есть вещество, в котором все атомы расположены в узлах кристаллической решетки с подобной структурой, то оно будет выглядеть, как кристалл, обладая при этом запрещенной симметрией с осью пятого порядка!

(Икосаэдральный трехмерный аналог моей плоской “плиточной” структуры с осью пятого порядка был открыт Робертом Амманном в 1975 году [Gardner, M. (1989). Penrose tiles to trapdoor ciphers. W. H. Freeman and Company, New York. (Рус. пер.: Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надежным шрифтам. М.: Мир, 1993.)]) »


ВИДАТНЕ ДОСЯГНЕННЯ!

Видатне досягнення почесного доктора КПІ ІМ. Ігоря Сікорського, одного з найвідоміших фізиків-теоретиків і математиків сучасності, завідувача кафедри математики Оксфордського університету, члена Лондонського Королівського товариства, почесного професора багатьох університетів і академій світу сера Роджера Пенроуза: йому присуджена Нобелівська премія з фізики за 2020 рік.

В своїх роботах сер Роджер Пенроуз фактично показав, що загальна теорія відносності дійсно передбачає формування чорних дір – надмасивних компактних космічних об′єктів, силу тяжіння яких не спроможне подолати навіть світло.

Вчені і студенти кафедри фізики металів адресують серу Роджеру Пенроузу щирі поздоровлення і побажання нових видатних успіхів в ім’я науки і прогресу!

Тим більше, що багато з нас, викладачів і студентів кафедри фізики металів, були свідками візиту сера Роджера Пенроуза до КПІ 30 жовтня 2012 року.

Тоді, в 155-й аудиторії корпусу №1 відбулася зустріч із керівництвом нашого університету на чолі із Михайлом Захаровичем Згуровським, на яку сер Роджер Пенроуз прийшов із дружиною Ванессою Ді та сином Максвелом.

Подією дня 30 жовтня стало вручення професору Роджеру Пенроузу диплому, мантії і пам’ятного знаку Почесного доктора нашого університету та номінаційна лекція “Seeing Signals From Before the Big Bang?”, яка зібрала близько 800 слухачів і була присвячена теоріям та історії виникнення Всесвіту, найновішім відкриттям та концепціям у цій сфері.

Професор Р. Пенроуз подарував студентам кафедри фізики металів свою книгу «Новий розум короля» із особистим автографом. В лекціях кафедри фізики металів для студентів-металофізиків тепер викладаються матеріали із книги “Новий розум короля” (“мозаїки Пенроуза” – гри розуму математика, які пояснюють у доступній формі ідею квазікристалів – можливості реалізації в матеріалах забороненої класичною кристалографією симетрії п’ятого порядку). Фоторепортаж дає уяву про візит сера Роджера Пенроуза до КПІ, церемонію його нагородження і його номінаційну лекцію в залі Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Під час урочистої церемонії
Номінаційна лекція “Seeing Signals From Before the Big Bang?”
Проф. Р. Пенроуз із дружиною Ванессою Ді та сином Максвеллом
Чи не той самий Максвелл?
Подарунок сера Роджера Пенроуза студентам кафедри фізики металів із його автографом

«КОРЕСПОНДЕНЦІЯ МИСТЕЦТВ»

На запрошення Посольства Республіки Польща в Україні та Національного музею у Варшаві КПІ ім. Ігоря Сікорського – а разом з ним і студенти та викладачі кафедри фізики металів – приєдналися до міжнародного проєкту «Кореспонденція мистецтв».

Проєкт має за мету провести серію зустрічей (за дистанційною формою) зі спеціалістами Національного музею у Варшаві, які познайомлять учасників проєкту із видатними творами польських митців живопису, скульптури, літератури, музики, театру та кіномистецтва, якими захоплювались у Польщі, Європі та в світі.

6.10.20 відбулася лекція проєкту, яку провела відома в Польщі мистецтвознавець, педагог, викладач, куратор Національного музею у Варшаві пані Урсула Круль. Слухачі ознайомились з польською поезією 16 століття – це епоха Ренесансу літератури Польщі.

Після лекції учасникам було задано питання за темою лекції. Автори перших трьох правильних відповідей отримають цінні подарунки від Посольства Республіки Польща.

Сподіваємося, що серед переможців будуть і студенти кафедри фізики металів!


Співробітники кафедри фізики металів щиро вітають З Днем захисника України всіх, хто захищає мир України!

Особливі вітання випускникам кафедри, які закінчили навчання на військовій кафедрі КПІ ім. Ігоря Сікорського і в теперішній час працюють у Збройних Силах України!    


8 ЖОВТНЯ 2020 Р. ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ КАФЕДРИ ФІЗИКИ МЕТАЛІВ У ЗМІШАНОМУ ФОРМАТІ (ОНЛАЙН ТА ОФЛАЙН).

Основним пунктом порядку денного засідання було підведення результатів самоаналізу освітньої програми «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання» за 2015-2020 рр. Вчений секретар кафедри Конорев С.І. провів роботу по збору та узагальненню  інформації для самоаналізу, оприлюднив цю інформацію на засіданні кафедри, після чого результати самоаналізу освітньої програми «Металофізичні процеси та іх комп’ютерне моделювання» було затверджено одноголосно.

Завідувач кафедри Волошко С.М. підняла питання стосовно організації проведення ректорського контролю залишкових шкільних знань студентів першого курсу групи ФМ-01.

Шаповалова Н.А., як відповідальна за організацію захисту дипломних робіт, озвучила зміни в порядку захисту дипломних робіт студентів на 2020/2021 рр.


ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СПІВПРАЦІ З ПОЛЬЩЕЮ…

7-го жовтня 2020 року в науковій системі України відбулася непересічна подія: президентом НАН України обрано академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

На знімку (справа наліво): віце-президент НАН країни академік А.Г. Загородній, директор Представництва Польської академії наук в Києві проф. Хенрік Собчук, науковий керівник кафедри фізики металів, директор Українсько-польського центру КПІ проф. С.І. Сидоренко

До поздоровлень Анатолію Глібовичу, які надходять в ці дні від наукових колективів і університетів України, від вчених і студентів, приєднується і вчені кафедри фізики металів КПІ.

Із обранням Анатолія Глібовича Загороднього, – фізика, відомого в світі вченого в сфері теоретичної фізики і фізики плазмових процесів, – ми пов’язуємо плани на поглиблення співпраці із вченими НАН України в дослідженнях металевого стану, розвитку спільної міжнародної проектно-грантової діяльності.

Гортаючи сторінки історії співпраці КПІ із вченими НАН України та Польської академії наук, дозвольте запропонувати увазі читачів матеріал, який був розміщений на інформаційних ресурсах кафедри фізики металів кілька років тому.

«Нові горизонти співпраці з Польщею. Зустріч в Президії НАН України.

2 квітня віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній зустрівся з директором представництва Польської академії наук в Києві проф. Хенріком Собчуком та директором Українсько-польського центру КПІ проф. С.І. Сидоренком.

На зустрічі обговорювалися нові можливості міжнародної співпраці у зв’язку із відкриттям в Києві представництва Польської академії наук.

Йшлося також про плани проведення в Україні науково-технічних конференцій і семінарів і за іншими актуальними напрямами, про формування консорціумів вчених наших країн для участі в конкурсах проектів за пріоритетними напрямами Програми Європейського Союзу «Горизонт 2020» та інших міжнародних програм. »

На розвиток домовленостей, прийнятих на цій зустрічі, було зроблено багато цікавого і корисного в плані поглиблення співпраці вчених Польщі і КПІ (зокрема, – і співпраці вчених кафедри фізики металів із вченими Варшавської, Вроцлавської, Опольської, Познанської політехнік).

За участі представництва Польської академії наук в Києві було видано книгу “Войцех Свєнтославський – людина, що зближує народи Польщі і України”, на базі КПІ проводяться щорічні Міжнародні конференції з проблем чистої води та відновлюваної енергетики, які стали традиційними.

Отже, розкриваються нові горизонти співпраці вчених Польщі і України. Попереду – нові наукові контакти, проекти, європейські гранти, в тому числі – і за участі вчених, студентів, магістрантів і аспірантів кафедри фізики металів!


29 вересня 2020 р. відбулося засідання кафедри фізики металів у змішаному форматі (онлайн та офлайн)!

Основним пунктом порядку денного були підсумки вступної компанії та розробка плану профорієнтаційної роботи на 2020/2021 навчальний рік. У обговоренні прийняв участь науковий керівник кафедри проф. С.І. Сидоренко.

Розглянуто питання щодо призначення відповідального за інформаційні ресурси кафедри та відповідального за профорієнтаційну роботу ІМЗ ім. Є.О. Патона.

Завідувач кафедри проф. С.М. Волошко на прикладі своїх навчальних дисциплін «Теорія тепло- та масопереносу в матеріалах», «Матеріалознавство низьковимірних структур», «Термодинаміка та кінетика дифузії», «Аномальне масоперенесення» продемонструвала шляхи створення дистанційних курсів в пакеті спеціалізованого хмарного програмного забезпечення G Suit For Eduсation з подальшим його включенням до платформи дистанційного навчання «Сікорський».

Також розглянуто наступні питання:

  • опитування випускників кафедри щодо їхнього працевлаштування;
  • двобічного зв’язку між керівництвом кафедри та співробітниками в умовах дистанційного режиму роботи;
  • самоаналізу кафедри.

21 вересня в Інституті матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона урочисто пройшов День першокурсника!

Вперше цей день відмічався не на Площі Знань, серед колон першокурсників усіх факультетів, а в Громадській платформі «Колізей» з дотриманням протиепідеміологічних заходів.  Після вітальних слів директора ІМЗ ім. Є.О. Патона Лободи П.І. та заступника директора з виховної роботи Дудки О.І. першокурсників-металофізиків з їхнім першим днем у стінах КПІ привітала завідувач кафедри фізики металів Волошко Світлана Михайлівна та викладачі цієї кафедри.

Світлана Михайлівна зазначила, що і для абітурієнтів та їхніх батьків, і для викладачів кафедри рік був достатньо важким. Тому кожен повинен дбати про своє здоров’я та поступово вливатись у лави студентів кафедри.

Куратор групи, Франчік Наталія Володимирівна, ознайомила студентів із нормативними документами КПІ та внутрішніми правилами поведінки в аудиторіях та у гуртожитку.   Попереду у першокурсників – обрання старости, вибір секцій з фізичної підготовки, постанова на військовий облік та занурення у самостійне студентське життя. Викладачі кафедри бажають їм швидкої адаптації та пропонують свою допомогу, як у вирішенні організаційних проблем, так і у опануванні вищої математики та фізики


15 вересня 2020 р. у дистанційному форматі з використанням додатку Zoom відбулося засідання кафедри фізики металів, на якому було заслухано звіти аспірантів кафедри першого, другого та третього року навчання:

Могилка В.В.  (науковий керівник – професор Волошко С.М,),

Макушка П.В. (науковий керівник – професор Макогон Ю.М.),

Солдатенко О.М. (науковий керівник – доцент Філатов О.В.),

Шаміса М.Н. (науковий керівник – професор Макогон Ю.М.).

Кожен із доповідачів проінформував співробітників кафедри щодо виконаних досліджень, доповів про стан готовності розділів дисертації, озвучив  кількість публікацій у фахових виданнях і збірниках тез доповідей міжнародних конференцій, що індексуються міжнародними науково-метричними базами даних.

Заслухано висновки наукових керівників.

Індивідуальний план всіх аспірантів кафедри визнано виконаним у повному обсязі, що було затверджено відкритим голосуванням науково-педагогічних працівників кафедри.


У четвер 27.08.2020 та вівторок 01.09.2020  відбулись засідання кафедри фізики металів, які, в основному, були присвячені організації та проведенню освітнього процесу в умовах епідемії COVID-19!

Обговорені шляхи реалізації наказу 7/148 від 21.08.2020 «Про заходи щодо  організації та проведення освітнього процесу в осінньому семестрі  2020/2021  навчального року» та необхідність дотримання умов адаптивного карантину. Розглянуті кадрові питання та призначені куратори студентських груп. Підведені підсумки результатів моніторингу інформаційних ресурсів за останні два тижні та окреслений подальший план висвітлення діяльності кафедри у соціальних мережах. Заплановані організаційні заходи для першокурсників.
Завідувач кафедри Волошко Світлана Михайлівна привітала всіх співробітників із Днем Знань та початком навчального року.


Співробітники кафедри фізики металів щиро вітають своїх студентів з початком навчального року – 1 вересня!

Почався він з дистанційного навчання для студентів 2-4 та 6-х курсів. Вперше ми будемо знайомитись із своїми першокурсниками онлайн, а не в теплому колі керівництва кафедри, кураторів та студентських кураторів. Маємо надію, що людство переможе COVID-19 і аудиторії знов наповняться молоддю, що прагне опанувати секрети створення сучасних матеріалів. А зараз просто згадаємо урочисті моменти вручення студентських квитків та залікових книжок першокурсникам, які вже здобули горде звання магістрів із матеріалознавства.


Одним з перспективних видів обробки металевих матеріалів, яка дозволяє істотно покращувати їхні експлуатаційні характеристики, є ультразвукова ударна обробка!

За цим напрямком досліджень на кафедрі фізики металів працює окрема наукова група.  

Пропонуємо вашій увазі відео сюжет Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, присвячений цьому актуальному напрямку сучасного матеріалознавства.  


ЦІ СКОРБОТНІ ДНІ МИ СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД СВІТЛОЮ ПАМ’ЯТТЮ БОРИСА ЄВГЕНОВИЧА ПАТОНА …

 Президент НАН України, академік Б.Є. Патон
та ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського, академік М.З. Згуровський біля щойно відкритого скульптурного портрету академіка В.Н. Гриднєва – ректора КПІ в 1952-1955 роках, директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова в 1955-1985  роках, засновника в КПІ підготовки фахівців за спеціальністю “Фізика металів”.

Після церемонії відкриття скульптурного портрету академіку В.Н. Гриднєву Борис Євгенович Патон відвідав кафедру фізики металів.

З глибокою повагою і вдячністю – пам’ятаємо…


Чи насправді шамани викликають дощ? 

Що відповідають на це фізики? Дивимось черговий коментар нашого експерта Олександра Фiлатова. Хоча Олександр викладає на кафедрі фізику твердого тіла, але може пояснити i явища, пов’язані з рідкими речовинами, якщо питає канал 1+1!


З детальною iнформацiєю про новостворений Iнститут матерiалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона
можна ознайомитись за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1GNkj57z1mNk8Nbq11-LkCJBpzOwBHTSX/view?usp=sharing


Чи може навчання у технічному університеті бути цікавим? Так, якщо природу складних фізичних явищ пояснювати простою, зрозумілою мовою.

Знайомтеся, знаний експерт каналу “1+1”, викладач кафедри фізики металів – Олександр Філатов. Випускник нашої кафедри доктор фізико-математичних наук пояснює звичайні природні явища для початківців, як кажуть “для чайників”. Які фізичні ефекти лежать в основі цих явищ? Дивiться науково-популярні відео та обирайте найкращу освітню програму “Металофiзичнi процеси та їх комп’ютерне моделювання”.

До речі, Олександр є відомим фахівцем саме з комп’ютерного моделювання, готує бакалаврів та магістрів i ви маєте шанс особисто задати йому всі питання. Можливо це стане темою наступною телевізійної передачі.


Запрошуємо до держбюджетного навчання за найдефіцитнішою спеціальністю 132 «Матеріалознавство», освітня програма «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання», яка вважається елітарною і високо цінується у світі.

Ми поєднуємо навчання з науковою роботою, яка дає поштовх до розробки нових технологій.
Технології, розроблені фахівцями кафедри фізики металів, переходять із наших лабораторій – до літаків та космічних апаратів, пристроїв наноелектронiки та спiнтронiки, у сільське господарство, до криміналістичних центрів, до наукових закладів Японії, Швеції, Німеччини, Польщі, Китаю та інших країн.
Приєднуйся до команди матеріалознавців, яка змінює світ


Випускники кафедри фізики металів, працюючи в передових науково-дослідних установах України і за кордоном, займаються розробкою новітніх інноваційних матеріалів для всіх галузей промисловості.

Однією з таких установ є Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії наук України, в якому діє філія кафедри фізики металів. Приєднуйся до команди професіоналів, вступай на спеціальність 132 — Матеріалознавство.

https://youtu.be/51O0uQlRFU4

Більше цікавих відео на каналі ІМФ НАНУ:

https://www.youtube.com/channel/UCc5fDzaHrYfZo6j2H55QLLw


Запрошуємо до бюджетного навчання в магістратурі!!!

🔹Якщо у Тебе залишилась можливість подати заяву для навчання в магістратурі, то є реальна можливість здати вступне фахове випробування 25.08.2020 і навчатись за бюджетні кошти.

🔹Наша освітня програма “Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання” (спеціальність 132 – Матеріалознавство), Інститут матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона

🔹Документи можна подати сьогоднi або завтра до 18-00. Програму випробування можна подивитись на сайтi (https://kpm.kpi.ua/) кафедри фiзики металiв. Консультацiю щодо вступу та фахового випробування можна отримати за телефоном:
📲 066-511-17-32.

Навчання за нашою освітньою програмою дозволяє випускникам, поряд з традиційними для інженерів, набути уміння і навички в:

🔹 обробці та аналізі результатів експериментальних досліджень за допомогою комп’ютерних методів;
🔹 роботі в комп’ютерних мережах та з базами даних;
🔹 комп’ютерному імітаційному моделюванні фiзичних процесів та проведенні комп’ютерних експериментів;
🔹 володінні основами менеджменту та маркетингу міжнародного ринку в галузі матеріалознавства, конструкційних матеріалів та високих технологій.

📋Наші координати:
💠Кафедра фізики металів (https://kpm.kpi.ua/) на Facebook (https://www.facebook.com/kpm.kpi) | Telegram (https://t.me/kpmKPI_2019) | Instagram
(https://www.instagram.com/kpm.kpi/)📲(066) 511 17 32


Разом – до суспільства знань та інформації, до високих фізичних технологій!

  • Ми готуємо універсальних спеціалістів широкого профілю в галузі високих технологій на стику матеріалознавства, комп’ютерних наук, медицини та біології, здатних одночасно підкоряти наукові, інноваційні та комерційні вершини!
  • Ми працюємо для тих, хто йде до ВНЗ за якісними знаннями і високою кваліфікацією. Тому ми даємо глибокі багатопрофільні знання з фундаментальних, природничих, комп’ютерних, загальноінженерних, прикладних наук в поєднанні з навичками  діяльності в промисловості та в науковій сфері. Це забезпечує можливість випускникам зробити швидку кар’єру в будь-якій сфері суспільного буття!
  • Контрактна форма навчання та друга освіта на пільгових умовах (тільки для студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського) в галузі права, економіки, менеджменту, лінгвістики, соціології, біотехнологій та ін. – це вигідно для майбутнього (і недорого – за європейськими і світовими стандартами)!
  • Кафедра направляє кращих студентів на навчання на спільному українсько-німецькому факультеті з отриманням диплому двох університетів-фундаторів – Отто-фон-Геріке, м. Магдебург, та КПІ ім. Ігоря Сікорського.
  • Ми бачимо свій майбутній розвиток в залученні студентів-металофізиків до наукової роботи на кафедрі, до організації на рівні світових стандартів навчальної, наукової, організаційної роботи та міжнародної діяльності за участі молодих!
  • На кафедрі панує конструктивна, науково-домінуюча, дружня до студентів і аспірантів атмосфера. На кафедрі багато викладачів і науковців віком до 35-40 років.

Наші фахівці затребувані: серед випускників кафедри, в т.ч. – в останні роки, немає жодного безробітного. При розподілі для кожного є дві-три пропозиції працевлаштування.


Чомусь вважається, що професії, пов’язані з металами, більше пасують мужнім і сильним чоловікам. Але студентки кафедри фізики металів спростовують цю хибну думку на своєму прикладі

В Україні проводиться щорічний конкурс на кращу наукову роботу з матеріалознавства серед студентів усіх вищих навчальних закладів. Так ось наша кафедра має три перші премії цього конкурсу і усі вони належать дівчатам. Вперше таку престижну премію і навіть золоту медаль за найкращу студентську наукову роботу одержала Волошко С.М., яка нині виконує обов’язки завідувача кафедри.

Цю естафету надалі підхопили її магістрантки Анна Олешкевич та Мар’яна Вережак, які на сьогодні вже захистили кандидатські дисертації і підвищують свій професійний рівень у найкращих європейських університетах.

Тому ми запрошуємо дівчат до навчання на кафедрі фізики металів. Не вагайтеся, саме тут ви зможете реалізувати свої амбітні плани, проявити свій талант, отримати цікаву і престижну професію!


Випускниця кафедри фізики металів 2016 року Холіна Євгенія Олександрівна продовжує своє навчання у Швейцарській вищій технічній школі Цюріха на 2-річній магістерській програмі MaMaSELF завдяки грантовій підтримці Erasmus+.

Євгенія продовжує вдосконалюватись у фахових дисциплінах, які вивчала на кафедрі та планує продовжити займатись наукою в аспірантурі та стати фахівцем європейського рівня. Побажаємо Євгенії натхнення та нових звершень!

P.S. Євгенія не дозволила публікувати свої світлини. Ми поважаємо бажання наших випускників та студенів. Але якщо у вас є бажання ознайомитись з досвідом Євгенії навчання за програмою MaMaSELF, можете перейти за посиланням


Знайомтесь – випускник кафедри фізики металів 2016 року – Соляник Павло Олегович, який зараз працює фахівцем з планування виробництва в компанії Кока-Кола Хелленік Україна.

Під час навчання він розвинув у собі  наполегливість,  відповідальність, цілеспрямованість,  уважність, самостійність, самоконтроль, логічне мислення, винахідливість.

Серед найулюбленіших дисциплін Павло відмітив дисципліни професійного спрямування, зокрема набутий їм досвід роботи з базами даних, теоретичну фізику та вищу математику, які  сприяли розвитку системного та аналітичного мислення.

Саме така освіта і здобуті особисті якості дозволяють Павлу успішно справлятись зі своїми повсякденними професійними обов’язками.


Вікторія Басих після стажування в Варшавській політехніці готує дисертацію до захисту!

Аспірантка Вікторія Басих виграла грант на наукову роботу а Варшавській політехніці за європейською “Програмою Марі Кюрі”. І ось на міжнародній європейській конференції матеріалознавців «E-MRS-2014 Fall Meeting» на базі Варшавської політехніки Вікторія, так би мовити, отримала благословення від самої лауреатки Нобелівської премії Марії Кюрі-Склодовської, яка багато років працювала професором у Варшавській політехніці!

До грантів на короткотермінові наукові візити до ФРН та Франції аспірантка кафедри фізики металів Вікторія Басих додала грант Європейської програми “Marie Curie Initial Training Network” на довгострокове наукове стажування за проектом “VitriMetTech” на Факультеті інженерного матеріалознавства Варшавської політехніки під керівництвом професора Тадеуша Куліка.

Отже, на сьогодні список перемог Вікторії в Європейських конкурсах на наукове стажування виглядає таким чином:

1) університет м. Гренобль, Франція, PhD position, жовтень 2013 р., проект «VitriMetTech-607080» за програмою «Marie Curie Initial Training Network», науковий керівник – проф. А. Яворі;

2) університет м. Ульм, Німеччина, PhD position, проект «VitriMetTech» за програмою «Marie Curie Initial Training Network», грудень 2013 р., науковий керівник – проф. Ганс Фехт;

3) Варшавський університет технологій, Польща, PhD position, проект «VitriMetTech» (NPITN-GA-2013-607080) за програмою «Marie Curie Initial Training Network», жовтень 2014 р. – жовтень 2017 р., науковий керівник – професор Варшавської політехніки  Тадеуш Кулик, науковий консультант – професор КПІ Сергій Сидоренко.

За результатами зазначених стажувань Вікторія підготувала кандидатську дисертацію на здобуття ступеня доктора наук в галузі матеріалознавства, успішно пройшла науковий семінар кафедри фізики металів і попередній захист в Варшавській політехніці. Тепер залишився “останній кидок” – офіційний захист!

Колеги по кафедрі, друзі бажають Вікторії успішно пройти останнє випробування – захист. Хай щастить!


Навчання за освітньою програмою «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання» дозволяє нашим випускникам, поряд з традиційними для інженерів, набути уміння і навички в:

  • обробці та аналізі результатів експериментальних досліджень за допомогою комп’ютерних методів;
  • роботі в комп’ютерних мережах;
  • комп’ютерному імітаційному моделюванні процесів в металах та проведенні комп’ютерних експериментів;
  • створенні і роботі з базами даних, у тому числі – із застосуванням Internet-технологій;
  • володінні основами менеджменту  та маркетингу міжнародного ринку в галузі матеріалознавства, конструкційних матеріалів та високих технологій.

Викладачі кафедри фізики металів завжди пишаються своїми випускниками!

Оскільки кафедра забезпечує високу базову інженерну підготовку, наші випускники можуть успішно працевлаштовуватись у тих галузях, які обирають самостійно. Так, наш випускник 2018 р. Кухарик Сергій Сергійович зараз працює у IT сфері. На початку навчання у КПІ Сергій подолав багато перешкод, відточивши якості, які йому знадобились, щоб стати фахівцем – наполегливість, винахідливість, цілеспрямованість, уважність, красномовність і логічне мислення. В магістратурі, як  староста групи  ФМ-61, він розвинув у собі відповідальність, дисциплінованість, стресостійкість. Найбільш Сергію за час навчання на кафедрі сподобалось викладання фахових дисциплін, а також економіки, патентознавства і педагогіки.

Побажання Сергія викладачам кафедри:

«Насамперед, міцного здоров’я, натхнення на навчання нових студентів, творчих досягнень та високих показників у науковій роботі. Дякую за гарні часи протягом нашого навчання».

Побажання Сергія студентам кафедри:

«Не тягнути до кінця з вибором спеціалізації/напрямку, в якому бажаєте реалізуватись після закінчення навчання на кафедрі. Навіть якщо випускники не будуть працювати за спеціальністю, потрібно розвиватись там, де вам цікаво».

Побажання Сергія абітурієнтам:

«Не лякайтеся, все буде добре! Коли почнете навчатись, то все увійде у русло і буде трошки простіше. Головне вчасно здавати всі поточні роботи з дисциплін».


НОВІ ЗНАННЯ В ЯПОНІЇ – ДЛЯ МЕТАЛОФІЗИКІВ СЬОГОДНІ! 

Кожен рік група організаторів і спонсорів “Cheiron School” – AOFSRR (Asia-Oceania Forum for Synchrotron Radiation Research, Японія) – запрошує студентів, аспірантів та вчених з усього світу пройти курс підвищення кваліфікації в сфері новітніх методик синхротронного структурного аналізу.

Тематика лекцій: синхротронне випромінювання в матеріалознавстві, біології, хімії, протеїнах і т.д. Прослухав такий  курс в Японії  і колишній  аспірант кафедри фізики металів Андрій Орлов.

Прикладений сертифікат засвідчує, що Андрій з честю впорався зі складною програмою семінару. Як видно на фотографії, – Андрій посміхається, він щиро радий, як і інші учасники “Cheiron School”, що вдалося подолати “вершини найновітніших  знань”!

Але це – в недалекому минулому.

Сьогодні Андрій Костянтинович Орлов – вже кандидат технічних наук, його дисертація (захищена в спецраді при Інженерно-фізичному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського в грудні 2019 року) викликала неабиякий інтерес відомих вчених фізиків-матеріалознавців не тільки України, але і Польщі, Німеччини, Угорщини, Швеції, Японії.

А.К. Орлов сьогодні – відомий вчений, продовжує спільні дослідження із ключовим партнером кафедри фізики металів в Японії – професором Ішикавою (директором всесвітньовідомого синхротронного центру 3-го покоління SPring – 8), веде викладацьку діяльність на рідній кафедрі.

“Коли я слухав лекції в Японії з синхротронного аналізу, ніколи не думав, що колись в КПІ  буду передавати отримані в Японії знання  студентам-металофізикам, серед яких я сам був ще кілька років тому”, – каже Андрій,  – “Зайвих знань –  не буває!..”


ЯК ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ АКАДЕМІЧНА СТИПЕНДІЯ СТУДЕНТАМ ПЕРШОГО КУРСУ?

Безперечно, це питання є одним з найактуальніших для українських студентів.

На академічну стипендію можуть претендувати студенти (в тому числі іноземці, біженці та особи без громадянства), які навчаються в навчальних закладах або наукових установах на денному відділенні. Академічна стипендія призначається після сесії, виходячи із успішності студентів за останній навчальний семестр.

Виняток становлять першокурсники, яким до першої сесії стипендія призначається і виплачується за рейтингом, сформованим на підставі конкурсного бала ЗНО, отриманого при вступі до навчального закладу.

Отже, за інформацією відділу стипендіального забезпечення КПІ ім. Ігоря Сікорського (https://dnvr.kpi.ua/2020/08/10) має місце наступний алгоритм:

• після зарахування студентів на навчання підраховується загальна кількість усіх студентів бюджетної форми навчання на спеціальності;

• на основі конкурсного балу здобутого під час вступу формується рейтинг;

• академічну стипендію отримує 45% осіб з рейтингу першого курсу бюджетної форми навчання, які посіли найвищі рейтингові позиції при вступі на свою спеціальність свого факультету/інституту відповідно до конкурсного бала (округлення відбувається в меншу сторону).

  • Акценти:

• стипендія призначається на один семестр, до визначення результатів семестрового контролю;

• стипендія призначається в мінімальному розмірі;

• розмір мінімальної стипендії для студентів першого курсу спеціальності «132 – Матеріалознавство» становить 1660 грн замість «стандартрних» 1300 грн (https://pk.kpi.ua/wp-content/uploads/2019/12/Dod2-2020.pdf).

• свій конкурсний бал Ви можете порахувати за допомогою калькулятора (https://t.me/vstup_kpi/320) конкурсного бала КПІ ім. Ігоря Сікорського.


Матеріали для імплантатів або чи міцніше сталь за кістку?

Наші подорожі Лабораторіями світу – European Synchrotron Radiation Facility, Гренобль (Франція)

Щорічно в світі проводять сотні операцій по заміні природних кісток людини штучними – кістковими імплантами. Та потреба в різного роду імплантах із року в рік зростає. Наприклад, в ортодонтії для заміни зубів, в ортопедії для лікування кісток і суглобів, в серцево-судинній хірургії для заміни клапанів серця та стимулювання його роботи, імплантати також потрібні в косметології і інших медичних сферах. Тому, над розробкою і створенням штучних кісток і різних імплантатів інтенсивно працюють матеріалознавці.

Аспірантка Мар’яна Вережак біля коллайдера ESRF (European Synchrotron Radiation Facility) у м. Гренобль (Франція)
Успішний захист дисертації з дослідження кісток “R&D on scanning micro-SAXS experiments of bone” випускниці кафедри фізики металів, аспірантки Мар’яни Вережак у м. Гренобль (Франція)

Протягом тисячоліть природа вдосконалювала структуру кісток так, щоб вони ставали одночасно і легшими, і міцнішими. Властивості людських кісток багато в чому перевершують властивості металів і сплавів, що використовуються для створення найміцніших інженерних конструкцій. Розробників імплантатів і штучних кісток завжди цікавило питання, чому кістки такі міцні?

Вимоги, що висуваються до кісткових імплантатів сьогодні дуже суворі. Перш за все, імплантати повинні бути біосумісними та біорезистентними (не взаємодіяти із оточуючими рідинами і тканинами людини), щоб не зашкодити організму людини в цілому, а також мати аналогічні кісткам механічні властивості. Для сучасних імплантатів це велика проблема! Міцність нержавіючої сталі на стиск аналогічна міцності на стиск кістки, але кістка, при цьому, в три рази легша за сталь за рахунок своєї пористої структури.

На сьогодні поширеними є імплантати на основі титанових сплавів. З точки зору міцності і біосумісності – це хороші імплантати, але у них є помітний недолік – висока жорсткість. Якщо різниця між модулем пружності кістки і модулем пружності імплантату висока, тоді власна кістка, що контактує з імплантатом буде руйнуватися. Також довговічність природної кістки через її здатність до регенерації в багато разів перевищує довговічність штучної. Наприклад, термін служби колінного суглоба може становити до 80 років, а ось його імплантат в кращому випадку прослужить чверть від цього часу.

Тому, зусилля матеріалознавців весь час спрямовані на те, щоб створити таку структуру штучних кісток, щоб вони максимально наближувалися за своїми механічними властивостями до природньої кісткової тканини, а також витримували великі навантаження на стиск, розтяг, згин або кручення.

Чи міцніше сталь за кістку? Чому кістка витримує такі навантаження? Як зробити так, щоб імплантати були одночасно і легкими, і міцними, і максимально близькими за своїми характеристиками до природніх людських кісток? Про це дізнавалася випускниця кафедри фізики металів, аспірантка Мар’яна Вережак у найпотужнішому науковому центрі світу – European Synchrotron Radiation Facility у м. Гренобль (Франція).

На фотографіях, взятих на сайті https://www.ansys.com/blog/is-bone-material-stronger-than-steel, зображені імплантат колінного суглобу та кісткова тканина

Кожен з нас бачив складну структуру кістки: всередині вона пориста, а зовнішній шар є суцільним. Отже, кістка складається з різних шарів, кожен з яких має своє функціональне призначення. Мікроскопічна структура кістки – це композит, що складається з колагенових волокон, жорстко закріплених щільним наповнювачем і оточуючими мінералами. В кістках також присутні кровоносні судини, живі клітини, білки і вода. Завдяки цьому кістка має задовільні характеристики гнучкості і міцності. Міцність кістки на розрив майже така, як у міді, і навіть у 9 разів більша, ніж у свинцю. Кістка витримує навантаження на стиск ~10 кг/мм² (як чавун). Тому, інтерес до розробки кісткових імплантатів дуже високий. Інженери весь час продовжують пошук замінника кісткової тканини.

У сучасній медицині окрім імплантатів на основі титану використовують також імплантати на основі магнію та полімерів. Також імплантати можуть створюватись із гібридних матеріалів – поєднання в одному імплантаті різнорідних матеріалів, таких як полімер і метал. Імплантат-гібрид трубчастої кістки буде пористий усередині, потім йде шар металу, який приймає на себе основне навантаження, і потім – полімерний шар з необхідною біоактивністю.

В теперішній час 4D-друк стає ще однією важливою областю, в якій працюють з кістковими імплантатами. 4D-друк – це 3D-друк, в якому використовують матеріали з пам’яттю форми. З таких матеріалів можна друкувати кістковий імплантат у вигляді стислої форми, поміщати в кістковий дефект, і під дією температури людського організму цей імплантат випрямиться, щільно встаючи в кістковий дефект.

Імплантати стають самовстановлюючимися – для їхнього встановлювання вже не потрібні складні затратні медичні втручання. Так, в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова проводяться подібні малоінвазивні операції по заміні аортальних клапанів серця імплантатами – штучними клапанами, виготовленими з біосумісних матеріалів із пам’яттю форми (таких як нікелід титану, або нітинол), що мають властивість змінювати форму під впливом температури зовнішнього середовища.

В даний час велику популярність для виготовлення імплантатів також набирають адитивні технології, які дозволяють створювати матеріали з градієнтною щільністю. Це пористі структури, використовуючи які можна створювати імплантати із заданими механічними властивостями.

Таким чином, МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО набирає суттєвих обертів, бо вирішує проблеми не тільки медицини, а й довголіття і покращення якості людського життя!

Наші випускники – інженери-матеріалознавці, подорожуючи в рамках міжнародного співробітництва кафедри лабораторіями світу, де, використовуючи новітні технології та сучасне програмне забезпечення, вивчають структуру кісток, розробляють нові матеріали для імплантатів і штучних кісток. Випускниця кафедри фізики металів Мар’яна ВЕРЕЖАК провела дослідження кісток в European Synchrotron Radiation Facility (Франція) за грантом Міжнародної програми «ESRF visiting scientist contract» і успішно захистила дисертацію “R&D on scanning micro-SAXS experiments of bone”.

Вступай на матеріалознавство в КПІ та долучайся до наукових розробок, що допомагають лікувати хворих та покращити якість життя!


Матеріали, які самі виправляють власні пошкодження –  неймовірний крок у майбутнє, яке робить сучасне матеріалознавство.

У це можна не вірити, але навіть американці та європейці нарікають на якість своїх доріг. Нова розробка голландського інженера дозволить вирішити цю проблему. 
        Ерік Шланген створив такий асфальт, який здатний до відновлення під дією високої температури. До його складу окрім звичайних компонентів входить сталева вата – матеріал, відомий також під назвою сталева шерсть. Сталева вата під дією високої температури нагрівається, розплавляючи бітум навколо себе, і таким чином відбувається відновлення покриття. Для розігріву використовують  спеціальні пристрої із індукційними котушками, які будуть возити над дорогою. Використання такої технології дозволить подовжити термін експлуатації дороги вдвічі, що є колосальною економією!

 У Нідерландах таку технологію вже випробовують на 5 відрізках дороги і  вона працює достатньо добре.

https://youtu.be/xP3-W546HYs

Erik Schlangen: A “self-healing” asphalt – YouTube


Міжнародна наукова мобільність молоді – драйвер розвитку кафедри фізики металів!

Кафедра фізики металів надає велику підтримку магістрантам, аспірантам, молодим вченим кафедри в їх зусиллях отримати індивідуальні гранти нової Програми Європейського Союзу “Горизонт Європа” для проведення експериментальних досліджень в центрах «Європейської дослідницької інфраструктури», розвиток якої передбачається Європейською Комісією як одна із важливіших складових нової Програми, а також можливостям інших індивідуальних грантових програм в Європі ті в світі.

Шлях активізації міжнародної проектно-грантової діяльності через посилення міжнародної наукової мобільності молодих вчених – це шлях перспективний ! Це можна підкріпити такими міркуваннями.

В Європі розподіл зусиль для досягнення успіху в конкурсах міжнародних проектно-грантових програм представляється в наочній формі “пірамідою проектно-грантової активності”, в вершині, якої – проекти програм Horizon 2020, ERASMUS+ (рівня К2), EURASIA, НАТО “Наука заради миру і безпеки” та ін. такого типу; а в основі піраміди – програми, фонди та ін. як джерела коштів для індивідуальних грантів наукової і освітньої мобільності.

Ідея “піраміди” проста: в міжнародних проектно-грантових програмах високого рівня перемагають проекти тих університетів, які посилюють міжнародну наукову мобільність, в першу чергу – мобільність молодих вчених. Це – основа “піраміди проектно-грантової активності”, прийнятої в світі.

Індивідуальна грантова активність – найкоротший шлях до розширення участі молодих вчених кафедри фізики металів в міжнародних консорціумах, які подають проектні пропозиції до міжнародних грантових програм, і – в результаті – до збільшення виграних міжнародних грантів з науки.

Якщо кількість індивідуальних грантів на поїздки на міжнародні конференції, наукові стажування, включене навчання і т.і. буде збільшуватися, то будуть нарощуватися і особисті контакти із вченими зарубіжних країн, а це – підвищує вірогідність або стати ініціаторами створення консорціумів для формування проектних пропозицій, або бути запрошеними до таких консорціумів.

Отже, треба підтримувати і посилювати міжнародну наукову мобільність. І це є в першу чергу має стосуватися молодих вчених, які, як то кажуть, “легкі на підйом”.

Побажаємо молодим вченим, аспірантам кафедри фізики металів успіхів на цьому шляху!


Програма ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»: нові можливості для наукової школи кафедри фізики металів!

Вчені кафедри фізики металів розпочали підготовку проєктних пропозицій для подачі до конкурсів нової Програми ЄС “Горизонт Європа” (2021-2027 роки).

Щоб побачити ті напрями, кластери, місії, галузі Програми, за якими вчені кафедри фізики металі зможуть виборювати фінансування в конкурсах Програми, були проаналізовані сайти Програми “Горизонт Європа” і результати цього аналізу представляються в формі

ПОПЕРЕДНЬОЇ СТРУКТУРИ ПРОГРАМИ.

Вона включає в себе три напрями:

1) Передова наука (Excellent Science);

2) Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);

3) Інноваційна Європа (Innovative Europe);

Окремим розділом виділена категорія «Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору» (Widening Participation and Strengthening the European Research Area).

Відносно самостійним напрямом виступає ще “Євроатом – програма дослідження та навчання”, яка запроваджується з метою зниження ризиків в ядерній сфері, розвитку безпечних ядерних технологій і захисту від радіації. Вченим-матеріалознавцям кафедри фізики металів є що запропонувати в міждисциплінарних проєктах, які будуть подаватися до конкурсів за цим напрямом!

Єврокомісія пропонує бюджет програми «Горизонт Європа» в розмірі близько 100 мільярдів євро, в тому числі:

•        52,7 мільярди євро на «Глобальні виклики та європейську індустріальну конкурентоздатність»;

•        25,8 мільярдів євро на «Передову науку»;

•        13,5 мільярдів євро на «Інноваційну Європу»;

•        2,4 мільярди євро на “Євроатом”.

Побажаємо успіхів нашим вченим, які з 2021 року вступлять в конкурентну боротьбу за фінансування за рахунок Програми «Горизонт Європа»!


Подарунок всесвітньо відомого вченого Юрія Гогоці

Гогоці Юрій Георгійович, к.х.н., д.т.н.; з 2000 року – професор матеріалознавства, заслужений професор Університету Дрекселя, з 2003 року – засновник і директор Інституту наноматеріалів Університету А.Дж. Дрекселя, США.

Професор Юрій Гогоці – найбільш цитований вчений українського походження і один з найбільш високоцитованих вчених у світі. За даними Microsoft Academic за останніх 5 років в області матеріалознавства він посідає друге місце в світі за цитованістю його робіт, за рівнем h-index – четверте.

За свої роботи він отримав численні міжнародні премії, був обраний почесним членом наукових товариств і членом Всесвітньої академії кераміки. Йому також присвоєно звання почесного доктора наук Тулузького університету – одного з найстаріших у Франції, професора університетів в Японії і Китаї.

Професор Ю. Гогоці є співавтором двох книг, редактором 14 книг, володарем більше 50 європейських і американських патентів, автором співавтором понад 500 статей у високоімпактфакторних журналах, в тому числі – понад 30 публікацій в Nature і Science. Його індекс Хірша на даний момент досяг 106 (в Google Scholar) і 91 (в Web of Science).

На знак вдячності Alma Mater (професор Ю. Гогоці закінчив Інженерно-фізичний факультет) Юрій Георгійович подарував книгу “Nanomaterials Handbook”, видану у видавництві CRC Press, під його редакцією.

Книга містить теплі побажання Юрія Георгійовича, адресовані нашому університету в особі ректора КПІ М.З. Згуровського.


Новітні розробки в області матеріалознавства

Вчені – матеріалознавці новітніми розробками надають неоціненний внесок в медицину: як у  діагностику, так і в лікувальну справу.

Матеріалознавці з Техаського університету в Остіні створили “електронне татуювання”, що кріпиться на грудях пацієнта, і яке може замінити традиційні прилади для ЕКГ (електрокардіографії). Про це було повідомлено в недавньому випуску журналу «Advanced Science».

Новий переносний пристрій створено з графену і п’єзоелектричного полімеру. Ця технологія дозволяє проводити моніторинг здоров’я серця простіше і точніше, ніж існуючі електрокардіографи, які мало змінилася за майже століття.

Пристрій настільки легкий, що його можна фіксувати в області серця на тривалі періоди, практично не відчуваючи дискомфорт.


ВІТАЄМО!

Авторів – вчених кафедри фізики металів: проф., д.т.н. Ю.М. Макогона, к.т.н. Р.А. Шкарбаня, проф., д.ф.-м.н. С.І. Сидоренка, – із виходом в світ у видавництві “LAMBERT Academic Publishing” монографії “Наноразмерные термоэлектрические пленки на основе скуттерудита CoSb3“.

Фрагменти матеріалів, що представлені в монографії, будуть використовуватися під час лекцій для магістрантів кафедри фізики металів за дисципліною “Міждисциплінарні проблеми технологій матеріалів майбутнього”.


До Конференції BSUN (мережі університетів країн Причорномор’я)

20-22 жовтня 2020 року відбудеться Конференція BSUN “Роль університетів у вирішенні складних викликів сьогодення”.

Науковий керівник кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренко запрошений до участі в конференції.

За темою конференції проф. С.І. Сидоренко планує виступити з доповіддю “Віртуальна лабораторія електронної мікроскопії наноматеріалів – інструмент досліджень і навчання за умов обмежень, викликаних пандемією”.

Проф. С.І. Сидоренко та Генеральний секретар BSUN проф. І. Мамут під час минулої конференції BSUN в Кишиневі в вересні 2018 року.

Кількісний фазовий аналіз!

Відкриті 125 років тому рентгенівські промені знайшли широкого застосування в різних галузях, в тому числі і в матеріалознавстві. Метод дослідження матеріалів за допомого рентгенівського випромінювання отримав назву рентгеноструктурного фазового аналізу. Даний метод дозволяє визначати якісний та кількісний фазовий склад матеріалів, відстані між атомами та рівень напружень в них тощо.

Одним з цікавих випадків кількісного рентгеноструктурного фазового аналізу є дослідження фазового складу діоксиду титану (TiO2), який може мати різні модифікації – рутил, брукіт та анатаз. Тобто, всі ці модифікації мають однаковий склад (хімічну формулу), але різну кристалічну будову. 

Rutile
Anatase
Brookite

Діоксид титану широко використовується як білий пігмент у целюлозній промисловості, у лакофарбовій промисловості (лакофарбові матеріали), у виробництві синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Широке застосування діоксиду титану в промисловості обумовлює необхідність точного визначення кількісного співвідношення кожної його модифікації у структурі.

Нижче наведено результати дослідження з визначення кількісного фазового складу діоксиду титану, проведеного в центрі рентгеноструктурного аналізу КПІ ім. Ігоря Сікорського.  

Студенти кафедри фізики металів мають можливість виконувати подібні дослідження в центрі рентгеноструктурного аналізу, використовуючи сучасний дифрактометр Rigaku Ultima IV. Застосування даного новітнього обладнання та спеціального програмного забезпечення дозволяє проводити дослідження на рівні кращих дослідницьких лабораторій світу.


Літо, пора відпусток, більшість з нас проводить час біля водойм!

І усі точно, хоч раз у житті, але милувалися тим,  як цвіте біла лілія. І точно замислювалися про те, а як же виглядає пилок такої чудової рослини?! Навіть важко його описати, тому просто насолоджуйтесь. До речі, збільшення у 500 разів.


Багато з нас ще у школі дізнався про позасистемну одиницю вимірювання довжини ‒ Ангстрем (Å), названу на честь шведського фізика Андерса Ангстрема!

А чи знаєте Ви, що 13 серпня виповнюється 206 років від дня народження цього вченого? Андерс Ангстрем є одним із засновників методу спектрального аналізу, який ґрунтується на явищі дисперсії світла.

На кафедрі фізики металів функціонує лабораторія мас-спектрометрії вторинних іонів (https://kpm.kpi.ua/materialno-tehnichne-zabezpechennya),

у якій студенти кафедри під час навчання використовують у своїх роботах дослідження видатного фізика Андерса Ангстрема.

Наука ‒ це цікаво!


Велику цікавість викликають світлини біологічних об’єктів, отримані за допомогою електронного мікроскопу!

Сьогодні демонструємо як виглядає пилок дуже корисного цитрусу, який споживає і малий, і дорослий, але вираз їх обличчя при цьому мимоволі змінюється. Так, ви дійсно вже 100% здогадалися, що це пилок лимону.

Діліться нашими постами з друзями – це нас буде мотивувати продовжувати таку серію новин.

#132-Матеріалознавство


Нова тканина, що ефективно переносить тепло

Що робити в літню спеку, коли вдягання будь-якого одягу на тіло є критичним? Китайські вчені з університету Донгуа мають відповідь! В новому дослідженні, опублікованому в журналі ACS Applied Materials & Interfaces, вони повідомляють про створення нового матеріалу – тканини, що охолоджує користувача без використання електрики. Вона чудово передає тепло, дозволяє волозі випаровуватися зі шкіри і є водовідштовхуючою ззовні водночас!

Дослідники отримали новий матеріал шляхом електросплавлення полімеру (поліуретану), водовідштовхуючого полімеру (фторованого поліуретану) та теплопровідного наповнювача (нанопластини нітриду бору) у волокнисті мембрани. Ці мембрани відштовхували воду ззовні, але мали досить великі пори, щоб зі шкіри випаровувався піт, а повітря добре циркулювало. Наношари нітриду бору покривали полімерні волокна, утворюючи мережу, що виводила тепло з середини назовні.

Наразі майже всі відомі аналоги охолоджуючих тканин живляться електроенергією, що призводить до низки недоліків, таких як складність виготовлення, велике споживання електроенергії та висока вартість виробів. Відкриття групи китайських колег може стати ключем до усунення цих недоліків та створення розумного одягу нового покоління.

Долучайся до науки – це цікаво! #132_матеріалознавство


1 серпня виповнилось 102 роки від дня народження видатного вченого-фізика, автора фундаментальних досліджень в області високотемпературних процесів в реальних кристалах і дифузії, Якова Овсійовича Гегузіна

Крім того, що його роботи в області дифузії та росту кристалів стали класичними, він ще й був популяризатором та романтиком наукових досліджень.  До Всесвітнього дня книголюбів (відзначається 9 серпня) дуже радимо нашим абітурієнтам почитати книжки, які зараз є у вільному доступі

Я.Е. Гегузин «ПУЗЫРИ» (http://vivovoco.astronet.ru/VV/Q_PROJECT/BUBBLE/BUB_0.HTM),

Я.Е. Гегузин «Капля» (https://www.litmir.me/bd/?b=241870),

Я.Е. Гегузин «Живой кристалл» (https://knigogid.ru/books/1085862-lokomotivy-otechestvennyh-zheleznyh-dorog-1845-1955).

Саме з таких книжок починається занурення молоді у цікавий світ науки. А може це – ваше майбутнє? 

 І як не згадати цитату  Якова Овсійовича з книги «Капля»:

«Это большое счастье – зарабатывать на жизнь тем, что нравится делать. Наука даёт такое счастье любопытным и, конечно, способным радоваться узнаванию нового».


ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА ВІД КОМПАНІЇ “ZHEJIANG GOLDEN EGG SCIENCE and TECHNOLOGY”!

6 серпня 2020 року відбулася передача гуманітарної допомоги від компанії Zhejiang Golden Egg Science and Technology – індивідуальні засоби захисту від вірусу COVID-19 для студентів.

Цей гуманний факт засвідчує прояв солідарності з українським народом у такий важкий для України час!

На знімку: директор Українсько-китайського центру інженерних інновацій КПІ п. Ши Чао передає сертифікат, що засвідчує гумдопомогу


Гортаючи сторінки: історія успіхів кафедри фізики металів

Шведський фізик і астроном Андерс Ангстрем – відомий усім, хто займається наноматеріалами. На його честь названо одиницю виміру довжини, яка складає 10-10 м або 0,1 нм. Такий порядок має крок атомної гратки більшості кристалів.

Лабораторія Ангстрема Університету м. Упсала (Королівство Швеція) є всесвітньо відомим науковим центром. З цією лабораторією кафедру фізики металів поєднують тісні зв’язки. Наші магістри проходили там підготовку впродовж декількох місяців поспіль та публікували статті у міжнародних журналах ще у період навчання. Виконувався спільний науковий проект.  Провідні вчені-матеріалознавці з Швеції викладали лекції в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Всесвітньо відомий вчений в галузі матеріалознавства –  проф. Адріан Ренні, проф. Сидоренко С.І., проф. Волошко С.М., доц. Котенко І.Є., магістранти А. Олешкевич, А. Тинькова, студенти М. Вережак, І. Владимирський. Усі магістри і студенти на цих фото на сьогодні вже захистили кандидатські дисертації і також стали відомими у світі матеріалознавцями.


МРІЯ КАФЕДРИ ФІЗИКИ МЕТАЛІВ – ВИЙТИ НА СПІВПРАЦЮ ІЗ КИЇВСЬКИМ ВІДДІЛЕННЯМ КОРПОРАЦІЇ «BOEING» (США)

В ході презентації оновлених авіаційних експозицій в Державному політехнічному музеї України при КПІ ім. Ігоря Сікорського на минулому тижні відбулися контакти наукового керівника кафедри фізики металів проф. С.І. Сидоренка із Генеральним директором Київського відділення корпорації «Boeing» Олексієм Володимировичем Стєпіним.

“Вийти” на можливості співпрацювати із Київським відділенням корпорації «Boeing» – це мрія кафедри фізики металів, вчені якої мають розробки в галузі зміцнення поверхні алюмінієвих сплавів, що може становити інтерес для матеріалознавчих технологій сучасної авіаційної промисловості.

Під час презентації оновленої експозиції
транснаціональної корпорації “Boeing”
Генеральний директор Київського відділення корпорації «Boeing»
Олексій Володимирович Стєпін виступає біля оновлених експозицій корпорації “Boeing”

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО і КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ НЕРОЗЛУЧНІ

щодо напрямів співробітництва кафедри фізики металів із закордонними організаціями

Ректор Азербайджанської державної нафтової Академіїпрофесор Мустафа Бабанлі – випускник кафедри фізики металів КПІ ім. Сікорського
Вітаємо Мустафу Бабанлі з виходом цієї важливої  книги в світ та пишаємося нашим всесвітньо відомим випускником-металофізиком!
Статті у співпраці з азербайджанськими колегами увійшли до збірки праць 13th International Conference on Theory and Application of Fuzzy Systems and Soft Computing — ICAFS-2018. Advances in Intelligent Systems and Computing.

Одним із напрямків співробітництва кафедри фізики металів та Азербайджанської державної нафтової Академії на чолі з професором Мустафою Бабанлі є розробка нових “розумних” або “smart” матеріалів із ефектом пам’яті форми.

Методи комп’ютерного моделювання та конструювання для створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями вже давно знайшли застосування в матеріалознавстві. В сучасному світі новітніх технологій синтез нових матеріалів в основному спирається на використання методів штучного інтелекту. Тому, і нам для отримання бажаної структури та властивостей сплавів з пам’яттю форми доводиться застосовувати сучасні інформаційні технології, в тому числі такі, як нечітка логіка або “fuzzy logic“, нейрокомп’ютинг, soft computing, концепції “deep learning” та “big data“, а також різні засоби штучного інтелекту.

Цей новий науковий напрям в матеріалознавстві є переходом від дорогих, трудомістких фізичних експериментів, які нерідко зневірюють, до системного аналізу, що поєднує в собі світові знання, великі дані (“big data“), нові математичні моделі та комп’ютерні обчислення на основі нових технологій штучного інтелекту. Тому, майбутнім розвитком матеріалознавства та інженерії у світі все більш стає синергія нечіткої логіки та штучного інтелекту. Розробки в цій сфері являють собою принципово новий інструмент для дослідників, що працюють в галузі матеріалознавства, інженерії та комп’ютерних наук.

Дві статті вчених нашої кафедри у співпраці з азербайджанськими колегами, присвячені цій актуальній тематиці, увійшли до збірки праць 13th International Conference on Theory and Application of Fuzzy Systems and Soft Computing — ICAFS-2018. Advances in Intelligent Systems and Computing:

  1. Material Selection Methods: A Review https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-04164-9_123
  2. Review on the New Materials Design Methods https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-04164-9_124

А нова книга ректора Азербайджанської Академії проф. Мустафи Бабанлі “Fuzzy-logic based material selection and synthesis“, що видана впливовим міжнародним науковим видавництвом “World Scientific”, увійшла в десятку кращих видань в 2019 році в сфері комп’ютерних наук.

В статтях та книзі ректора Мустафи Бабанлі вперше описується застосування нечіткої логіки Fuzzy-logic, заснованої відомим математиком Лютфі Заде, до матеріалознавства.

Проф. Мустафа Бабанли – випускник кафедри фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського  є першим серед світових вчених-матеріалознавців, хто провів зв’язок матеріалознавства з нечіткою логікою Fuzzy-logic та розглянув створення і застосування нечітких моделей для вибору характерних матеріалів, особливо матеріалів з ефектом пам’яті форми.

http://asoiu.edu.az/en/news/1113-a-book-authored-by-the-rector-mustafa-babanli-is-in-the-top-ten-of-the-most-prestigious-scientific-publications-in-the-worldhttps://www.worldscientific.com/worldscibooks/10.1142/11164#t=toc

Високо цінуємо наших Азербайджанських колег, пишаємося нашою дружбою і співпрацею!


До збільшення контингенту іноземних громадянна навчанні

Проф. С.І. Сидоренко призначений головою Координаційної ради з питань набору іноземних громадян на навчання та роботи з ними в період навчання.

Головним завданням Координаційної ради визначено досягнення більш високого рівня цього параметру для КПІ ім. Ігоря Сікорського, оскільки він враховується у світових рейтингах університетів.

Сподіваємось, що позитивні зміни торкнуться і кафедри фізики металів ІМЗ ім. Є.О. Патона, де кількість іноземних громадян на навчанні за освітньою програмою “Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання” поки що залишається на недостатньому рівні. У всякому разі, кафедра готова розпочати англомовну підготовку іноземних громадян за цією освітньою програмою магістерського рівня.


Шановні студенти, викладачі, абітурієнти! Наша талановита молодь!

Для Вас є важливе повідомлення від Noosрhere!

Новий конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge вже оголошено!

Дедлайн подачі заявок на участь наближається. Якщо у Вас є проєкт чи інноваційна ідея, яку можна застосувати у сфері космічних технологій або активної біоелектроніки, встигніть подати заявку і отримати грант на розвиток стартапу!

Всі ми знаємо, що сфера застосування матеріалознавства дуже широка. Це матеріали і технології для різних галузей промисловості. Особливо актуальними сьогодні стають розвиток технологій для автомобільних, авіа та космічних галузей, нано- та біоелектроніки, медицини, сільського господарства та інших сфер, що активно розвиваються.

Доказом цього є те, що одним із фіналістів минулого року є проєкт з розробки жаростійких покриттів для захисту камер згоряння неохолоджуваних реактивних двигунів малої тяги.

Ми, матеріалознавці, та наші ідеї дуже потрібні для розвитку науки, технологій та промисловості нашої країни і світу в цілому. Тому, приходь на конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge 2020 із своїми інноваційними ідеями і проєктами стартапу для розвитку космічних технологій і біоелектроніки.

Детальніше про конкурс:

Дедлайн подачі заявок на участь – 1 вересня 2020 року.

Усі заявки пройдуть ретельний відбір, а команди з найбільш перспективними ідеями отримають грант на розвиток стартапу в еквіваленті 2 мільйонів гривень

Фінальна частина Vernadsky Challenge відбудеться 13-14 жовтня 2020 року в рамках ХII Міжнародного авіакосмічного салону «Авіасвіт — ХХІ».

Подати заявку та отримати більше інформації можна на сайті  https://vernadskychallenge.com/ua/.


СВІТОВИЙ ДОСВІД – ДО АРСЕНАЛУ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ФІЗИКИ МЕТАЛІВ!

4 серпня 2020 року співробітники кафедри фізики металів, які відповідають за впровадження на кафедрі інноваційних технологій навчання, на чолі із проф. С.І. Сидоренком взяли участь у вебінарі світового рейтингу Quacquarelli Symonds.

Вебінар мав за мету проаналізувати Інтернет (онлайн)-можливості навчання в університетах, а також допомогти оцінити, якою мірою академічні спільноти використовують ці можливості.

Аналіз спирався на компоненти категорії онлайн-навчання системи QS Stars.

Один із найближчих методичних семінарів кафедри фізики металів буде присвячений практичному використанню рекомендацій, які викладачі кафедри отримали на міжнародному вебінарі 4 серпня.


А ми продовжуємо дивувати вас зображеннями звичайних речей із великим збільшенням, яке досягається за допомогою електронної мікроскопії!

Цього разу це збільшений знімок від матеріалу, який має білий колір і без якого сучасна людина не уявляє свого життя. Так, це волокна звичайнісінького паперу.

Матеріалознавство дає змогу поєднувати хобі з професією. Приєднуйся до нашої команди, вступай на #132-Матеріалознавство та роби власні найдивовижніші фото.


Доцент кафедри фізики металів Євген Вадимович Іващенко вже багато років є режисером університетського колективу художньої самодіяльності – студентського комедійного Естрадного Театру Аматорів “ЕТА”

Це перший студентський театр, якому у 1987 році рішенням Міністерства культури і Київської влади було надано статус Державного театру-студії. На оновленому сайті eta.kpi.ua історія театру, його гастролі, вистави, перемоги на фестивалях і конкурсах, а також деякі вистави.

І про сьогодення. Абітурієнти взнають, що КПІ – не тільки один з найпотужніших технічних університетів Європи, а ще й Центр культури і аматорського мистецтва. Багато студентів нашої кафедри успішно суміщали відмінне навчання за спеціальністю з участю у творчій роботі театру, засвоїли основи акторської майстерності і виступали на сцені будинку культури КПІ та на інших площадках Києва у комедійних виставах.

За відгуками наших випускників, набуті акторські навички і розвинуте почуття гумору допомагали їм не раз успішно виходити зі складних життєвих ситуацій. Відомо, що «почуття гумору є рятувальним кругом на хвилях життя…» .

Запрошуємо до навчання за освітньою програмою «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання» та, за бажанням, до комедійного театру «ЕТА» усіх бажаючих отримати цікаву і перспективну спеціальність та навички акторської майстерності.


Проф. С.І. Сидоренко та доц. Г.Д. Холмська запроваджують новий веб-сервіс на підтримку міжнародної проєктно-грантової діяльності вчених, студентів і аспірантів кафедри фізики металів

Відбувся семінар – презентація веб-сервісу «Інформаційна платформа можливостей міжнародних проєктно-грантових програм (“Міжнародна мозаїка”)».

Аналогом для створення такого веб-сервісу став електронний підручник з грифом Міносвіти України, який був створений саме на кафедрі фізики металів “Будова рідких, аморфних і кристалічних матеріалів (автори: С.І. Сидоренко, М.В. Белоус, М.О. Васильєв, Є.В. Іващенко, Г.Д. Холмська) і який вже протягом багатьох років використовується в навчальному процесі на кафедрі фізики металів.

Автори розробки доц. Г.Д. Холмська (ліворуч) та проф. С.І. Сидоренко (праворуч) презентують “Міжнародну мозаїку”

«Інформаційна платформа можливостей міжнародних проектно-грантових програм (“Міжнародна мозаїка”)» – це інтерактивне мультимедійне середовище сервісного типу для організаторів міжнародної проектно-грантової діяльності КПІ, керівників магістерських і гарантів PhD освітніх програм, керівників реально діючих наукових груп КПІ ім. Ігоря Сікорського і вчених – авторів проектних пропозицій; такий ресурс має стати зручним інструментом також для тих, хто щойно прийняв рішення розпочати міжнародну проектно-грантову діяльність і знаходиться перед вибором: з чого почати?

Розробники ”Міжнародної мозаїки” проф. С.І. Сидоренко та доц. Г.Д. Холмська систематизували інформацію вітчизняних та зарубіжних джерел, узагальнили досвід проєктної діяльності університетів різних країн, досвід вчених кафедри фізики металів.

“Міжнародна мозаїка” являє собою інформаційно-аналітичний веб-ресурс, що висвітлює можливості фінансової підтримки науково-технічної, освітньої та організаційної діяльності підрозділів КПІ через можливості міжнародних проєктно-грантових програм, містить інформаційно-навчальні матеріали та інструменти для авторів міжнародних проєктів, в тому числі для тих, хто лише починає цю роботу.

Інформаційними одиницями (елементами “мозаїки”) є інформація про пропозиції міжнародних грантових програм з можливістю прямого звернення до веб-сайтів цих програм, до актуальних оголошень, з доступом до навчально-методичних та допоміжних матеріалів, до он-лайн консультацій, до рубрики “Типові запитання і відповіді авторів проєктних заявок”, до телеграм-каналів ДМС, національних контактних пунктів КПІ програми ЄС “Горизонт 2020”.

За структурою “Міжнародна мозаїка” – це база знань про донорські організації різних країн, до яких мають право звертатися дослідники, викладачі, молоді науковці, студенти і аспіранти кафедри фізики металів в процесі міжнародної проєктно-грантової діяльності, та інформація про те, як можна скористатися їх фінансовою допомогою (грантами) для розвитку рідної кафедри та для власної наукової і педагогічної діяльності.

Розділи “Міжнародної мозаїки” містять нормативні документи, навчально-інформаційні і методичні матеріали, характеристики фондів, програм, конкурсів, грантів, які розвиваються та поповнюються силами самих користувачів «Інформаційної платформи».

На семінарі жваво обговорювалися зауваження та рекомендації авторам розробки щодо удосконалення інформаційного наповнення та функціоналу створеного Web-ресурсу.

Після закріплення авторських прав на створений об′єкт інтелектуальної власності проф. С.І. Сидоренко та доц. Г.Д. Холмська “розкриють” розробку для широкого кола користувачів; автори сподіваються, що “Міжнародна мозаїка” буде корисною та цікавою для її цільової аудиторії.


Запрошуємо громадян КНР до навчання в Інституті матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона!

В ході зустрічі із першим секретарем Посольства КНР в Україні п. Ваном Дацзюнєм та директором Україно-Китайського центру інженерних інновацій КПІ п. Ши Чао проф. С.І. Сидоренко передав матеріали про можливість навчання громадян Китаю в КПІ ім. Ігоря Сікорського, на кафедрах Інституту матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона.

Передача інформаційно-іміджевих матеріалів буде сприяти створенню позитивного уявлення в КНР про кафедри Інституту матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона, збільшенню набору громадян Китаю на навчання в ІМЗ і – відповідно – збільшенню фінансових надходжень до кафедр ІМЗ від цього виду зовнішньоекономічної діяльності.

Важливим проєктом є також створення Науково-дослідного інституту КПІ в місті Чунцін як структури, яка надасть сприяння розвитку співпраці кафедр ІМЗ ім. Є.О. Патона із партнерами в Китаї в сфері науки, технологій та інновацій.


Запрошуємо Арабський світ до навчанняв Інституті матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона!

В ході зустрічі в КПІ із головним редактором журналу “Україна по-арабські” паном Мохаммадом Фараджаллахом проф. С.І. Сидоренко передав арабському журналісту інформаційні матеріали про можливість навчання громадян із країн Арабського світу в КПІ ім. Ігоря Сікорського, в Інституті матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона, зокрема, – на кафедрі фізики металів.

Журнал видається арабською і англійською мовами в країнах Арабського світу з метою сприяти розвитку співробітництва з Україною, зокрема, – в сфері освіти.

Журналістів впливових видань країн Арабського світу запрошено відвідати кафедри ІМЗ ім. Є.О. Патона. Це буде сприяти створенню позитивного іміджу КПІ в регіоні, збільшенню набору арабських громадян на навчання в ІМЗ і – відповідно – збільшенню надходжень від цього виду зовнішньоекономічної діяльності.


Науковці кафедри фізики металів отримали грант НАТО за програмою «Наука заради миру та безпеки» на виконання проєкту «Spintronic Devices for Microwave Detection and Energy Harvesting Applications»!

Окрім кафедри фізики металів до складу міжнародного консорціуму виконавців проєкту увійшли Institute of Nanoscience and Nanotechnology NCSR “Demokritos” (Греція), Helmholtz Zentrum Dresden-Rossendorf e.V. (Німеччина), Київський національний університет імені Тараса Шевченко (Україна), Laboratore de Physique des Solides, Orsay Cedex (Франція), Instituto de Micro y Nanotecnologia (Іспанія), Університет м. Дебрецен (Угорщина).

Метою дослідницького проєкту є створення спінтронних приладів для детектування електромагнітного випромінювання і збереження енергії на основі нанорозмірних магнітних плівкових композицій. Завданням кафедри фізики металів в рамках цього проєкту є дослідження закономірностей термічно-індукованого формування структури і фазового складу нанорозмірних плівкових композицій, які дозволять досягти високі функціональні властивості спінтронних структур.

Тривалість виконання проекту складатиме 3 роки з загальним розміром гранту КПІ ім. Ігоря Сікорського – 50 000 євро.

Бажаємо успіхів нашим науковцям при виконанні проєкту! 


Грант DAAD 2020-2021 для виконання магістерських робіт!

У відповідність зі статусом науково-дослідного університету «КПІ ім. Ігоря Сікорського» на кафедрі фізики металів особлива увага приділяється участі студентів у науково-дослідній роботі в галузі фізичного матеріалознавства нанорозмірних матеріалів. У вісімдесятих роках минулого століття, коли кафедру очолив проф. С.І. Сидоренко, було укладено договір про науково-дослідну співдружність з кафедрою фізики поверхні та меж розділу Технічного університету м. Хемнітц (Німеччина), якою завідували спочатку проф. Н. Hinneberg, а потім – проф. М. Albrecht. Для участі студентів у наукових дослідженнях і їх додаткової фінансової підтримки була використана можливість участі у конкурсах, які щорічно оголошувала DAAD (Німецька організація з наукових обмінів). Практично щороку наші кафедри подавали спільні українсько-німецькі проекти для участі в конкурсах за програмою ім. Леонарда Ейлера і вигравали гранти для проведення досліджень в рамках магістерських робіт. Фінансова підтримка магістрів полягала в отриманні студентами додаткових стипендій та можливості здійснити візити на німецькі кафедри строком на 1 місяць для виконання додаткових досліджень, спочатку в Університет м. Хемнітц, потім в Університет м. Аугсбург, в якому проф. М. Albrecht очолив кафедру експериментальної фізики.

Тематика студентських дипломних робіт стосувалася наукових тематик кафедр і змінювалася з роками з появою нових наукових завдань по мірі розвитку фізичного матеріалознавства – з розвитком інформаційної техніки і потребою в створенні нових нанорозмірних матеріалів для опто- і наноелектроніки.

Напрямки цих досліджень, якими керує проф. кафедри Ю.М. Макогон, стосувалися розвитку тонкоплівкових технологій при виготовленні надвеликих інтегральних схем (НВІС), термоелектричних плівок для генерування тепла, а також створення нанорозмірних магнітних плівок, які служать середовищем магнітного запису і стабільного зберігання інформації підвищеної щільності.

Ці дослідження залишалися актуальними в усі роки розвитку України, як промислової держави, так залишаються актуальними і сьогодні, коли С.І. Сидоренко є науковим керівником, а кафедру очолював доц. Є.В. Іващенко і сьогодні очолює проф. С.М. Волошко.

У червні цього року від німецьких колег з університету м. Аугсбург також прийшло приємне повідомлення, щодо отримання чергового гранту DAAD за програмою ім. Л. Ейлера на проведення магістерських робіт у 2020 – 2021 роках.

Обговорення презентацій студентів К. Сліпченко і В. Костенко в кабінеті проф. М. Альбрехта. Крім доповідачів (ближні) зліва направо: доктор А. Лібіг, аспірант Н. Сафонова, аспірант Ф. Тиммерман, проф. М. Альбрехт і доктор Г. Беддіс.

У лабораторії біля установки для отримання нанорозмірних плівок методом конденсації
студентка К. Сліпченко (зліва) і аспірантка Н. Сафонова.

Вітаємо студентку кафедри фізики металів Дар’ю Трубчанінову з перемогою в конкурсі стипендіальної програми “Завтра.UA” фонду Віктора Пінчука! 


Вийшов друком новий випуск серії книг «NATO Science for Peace and Security Series B: Physics and Biophysics» (видавництво Springer, Нідерланди) під назвою «Modern Magnetic and Spintronic Materials»,

присвячений новітнім нанорозмірним магнітним матеріалам, які використовуються у сучасних високих технологіях наноелектроніки та спінтроніки.

Запрошеними редакторами даного випуску виступили науковці кафедри фізики металів КПІ – професор С.І. Сидоренко і доцент І.А. Владимирський, що є свідченням визнання досягнень науковців кафедри на світовому рівні.

https://link.springer.com/book/10.1007/978-94-024-2034-0


За результатами літньої сесії дві студентки кафедри – Лозова Анна (гр. ФМ-71) та Ірина Козюк (гр. ФМ-91) здобули підвищену стипендію!

Співробітники кафедри вітають дівчат та бажають їм тримати такі високі результати й надалі!!!


16 червня 2020 р. відбулися захисти бакалаврських дипломних робіт в дистанційному режимі!

На розгляд ЕК були представлені роботи: Ігоря БЄСЄДІНА, Романа ЛЕГЕЗИ, Романа ПЕДАНЯ та Ольги ФОМЕНКО.

Всі здобувачі отримали відмінні оцінки та рекомендації для вступу в магістратуру!

Вітаємо наших студентів з присудженням ступеня бакалавр та присвоєння кваліфікації бакалавр з матеріалознавства!


Шановні друзі!

Запрошуємо Вас приєднатися до онлайн-семінару “Складні завдання з параметрами на ЗНО – як розв’язати легко і просто та набрати максимальну кількість балів”.

  • Повідомляйте щодо зацікавленості прийняти участь і ми   

      зареєструємо Вас!

  • Коли: 23 червня о 14:00
  • Де: Онлайн, лінк на відеоконференцію буде надіслано в день

      заходу.

Слідкуйте за анонсами на каналі (https://t.me/kpmKPI_2019) у телеграм!!!

У разі запитань пишіть!


Увага! 16 травня о 12-00 відбудуться захисти бакалаврських робіт у дистанційному режимі на платформі ZOOM

Всі бажаючі мають змогу приєднатись!

Для цього необхідно до 15 червня написати листа на пошту kpm@kpm.kpi.ua з поміткою “захисти 1606”


Для вчених кафедри фізики металів травень виявився плідним на наукові публікації в рейтингових закордонних журналах! 

Протягом цього місяця одразу 2 статті, підготовлені науковцями кафедри у співпраці з вченими з університетів Угорщини і Німеччини, прийнято до друку відомими виданнями: стаття “Structural phase transformations in annealed Pt/Mn/Fe trilayers” журналом Journal of Physics: Condensed Matter (видавництво IOP Publishing, Велика Британія) і стаття “Thermally-induced phase transitions in Pt/Tb/Fe trilayers” журналом Thin Solid Films (видавництво Elsevier, Нідерланди). 


В цих роботах виявлено особливості формування нанорозмірних плівок FePt з додатковими шарами легуючих елементів – Mn і Tb. Відомо, що завдяки унікальним магнітним властивостям наноплівки FePt мають перспективу застосування у сучасних приладах спінтроніки і наноелектроніки, а їх легування додатковими магнітними елементами (в даному випадку Mn і Tb) дозволяє сформувати нанорозмірний матеріал навіть з більш високими функціональними характеристиками.

 
Напрямок наукової роботи, присвячений дослідженню матеріалів для технологій наноелектроніки, активно розвивається на кафедрі фізики металів і ми бажаємо нашим колегам подальших успіхів в цій сфері, а також нових публікацій в рейтингових журналах!


19 травня 2020 р. відбулися захисти магістерських дисертацій в дистанційному режимі

На розгляд ЕК були представлені роботи: Віталія ЯНЧУКА, Дарії ТРУБЧАНІНОВОЇ та Вікторії ГРИЩЕНКО.

Всі здобувачі отримали найвищі бали (100 балів) та рекомендації для вступу в аспірантуру!

Вітаємо наших студентів з присудженням ступеня магістр та присвоєння кваліфікації магістр з матеріалознавства!


Реєстрація на єдиний всеукраїнський іспит з іноземної мови!

Інформація про порядок заповнення анкети для внутрішніх та порядок дій для зовнішніх вступників для реєстрації на єдиний всеукраїнський іспит з іноземної мови:
https://pk.kpi.ua/mag-register-kpi/
https://pk.kpi.ua/mag-register-other/


До уваги студентів ІФФ!

Студентів, які мають право на отримання додаткових балів до стипендії відповідно до чинного законодавства, просимо надсилати відповідні документи (копії статей, дипломів, подання наукових керівників, керівників зареєстрованих гуртків, керівників департаментів та організацій студентського самоврядування тощо), що підтверджують досягнення, на електронну адресу: ldoniy@ukr.net(для Олени Олександрівни).

Необхідно також вказати наступні данні у таблиці, що додається:

Підтвердженням того, що документи доставлені та прийняті до обробки у деканаті,  буде відповідь про отримання листа.

У разі відсутності відповіді,  необхідно надіслати повторного листа та зв‛язатися по тел. 097-6401033 з відповідальною особою Доній Оленою Олександрівною.

Термін надсилання документів:з 18.05.2020 по 27.05.2020

Дата надання до деканату паперових документів з оригіналами підписів буде  з’ясована пізніше після завершення карантину.

Деканат

Нарахування додаткових балів в дистанційному режимі 


Увага 18 травня о 12-00 відбудуться захисти переддипомної практики бакалаврів групи ФМ-61-1 у дистанційному режимі на платформі ZOOM

Всі бажаючі мають змогу приєднатись!

Для цього необхідно до 17 травня написати листа на пошту kpm@kpm.kpi.ua з поміткою “захисти 1805”


Увага 19 травня відбудуться захисти магістерських дисертацій в дистанційному режимі на платформі ZOOM

Всі бажаючі мають змогу приєднатись до цього!

Щоб приєднатись потрібно до 18 травня написати листа на пошту kpm@kpm.kpi.ua з поміткою “захисти 1905”


https://kpm.kpi.ua/magistratura-2/

Увага II атестація проходитиме у період 04.05.-15.05.20

Шановні студенти та викладачі!

Нагадуємо, що ІІ атестація проходить у період з 04.05.20 по 15.05.20. Результати обов’язково вносяться у систему «Електронний Кампус КПІ» до 17.05.20. Після цієї дати доступ до системи «Електронний Кампус КПІ» з метою коригування результатів атестації буде неможливий.

Деканат ІФФ


ВІТАЄМО НАУКОВЦІВ З ОТРИМАННЯМ ПАТЕНТУ!

Навіть підчас вимушеного карантину викладачі та науковці кафедри фізики металів не припиняють свою діяльність. Однією з важливих частин роботи сучасного науковця є захист авторських прав та комерціалізація наукових розробок. Результатом наполегливої праці викладачів кафедри фізики металів  к.т.н. А.П. Бурмака, проф. С.М. Волошко та проф. С.І. Сидоренка, разом з провідними науковцями Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України є отримання 2 патентів на корисну модель:

  • Патент на корисну модель №139777 «Спосіб ультразвукового ударного зміцнення металевих поверхонь»;
  • Патент на корисну модель №141320 «Спосіб низькотемпературного деформаційного азотування поверхневих шарів металевих виробів».

Дані розробки присвячені створенню нових методів ударного зміцнення металевих поверхонь матеріалів, що дозволяє підвищити довговічність і надійність  деталей та конструкцій.

         Вітаємо наших колег та бажаємо їм нових успіхів та міжнародного визнання.


Нагадування про ключові дати весняного семестру 2020 р.

Шановні викладачі та студенти!

Друга атестація буде проходити у період з 04.05.20 по 16.05.20.

Атестація буде проводитися в електронному вигляді за допомогою системи “Кампус”. 

Просимо всіх співробітників, студентів та аспірантів приєднатись до телеграм-каналу “Деканат” https://t.me/dekanat_iff для слідкування за оголошеннями та новинами. Тих, хто немає змоги підписатись на канал, просимо надіслати лист з темою “розсилка новин” на адресу lcm@iff.kpi.ua для отримання новин на пошту.

kpi.ua/document_control


Увага! Залікова сесія на 4 курсі відповідно до розпорядження № 5/69 від 16.03.2020 р. відбудеться у період з 6 по 11 квітня 2020 р.

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - photo.jpg

Шановні студенти та співробітники! Карантин у КПІ продовжено!

Відповідно до рішення Кабінету міністрів України карантин у КПІ ім. Ігоря Сікорського триватиме до 24 квітня 2020 року.Дія всіх заходів щодо організації навчального та робочого процесів в університеті, передбачених наказом ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського 7/60 від 17.03.2020, продовжується та є чинною на весь період дії карантину, оголошеного та подовженого українським урядом.З умовами цього наказу можна повторно ознайомитись тут (НАКАЗ № 7-60 від 17.03.2020).


Рекомендації щодо дій задля недопущення коронавірусу COVID-19

Шановні співробітники та студенти, відповідно до наказу ректора №7/52 від 06.03.2020 доводимо до вашого відома рекомендації для вищих навчальних закладів ДУ “Центру громадського здоров’я МОЗ України”.

Рекомендації для вищих навчальних закладів


25 лютого 2020 року на кафедрі фізики металів відбулася зустріч студентів та викладачів спеціальності “Матеріалознавство” з представником компанії «КОСТАЛ Україна» Тетяною Воловик

Метою цієї зустрічі було налагодження співпраці між кафедрою фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського, як постачальника освітніх послуг, і ТОВ «КОСТАЛ Україна», як потенційного роботодавця випускників кафедри.

ТОВ «КОСТАЛ Україна» ‒ це дочірня компанія, яка входить до складу міжнародної групи виробничих компаній KOSTAL GROUP з головним офісом у м. Люденшайд (Німеччина). KOSTAL GROUP є світовим лідером у виробництві механотроніки для автомобільної промисловості.

Основним напрямком діяльності компанії є виробництво комплектуючих для автомобілів: перемикачів склопідіймачів, перемикачів положення сидіння, мікроперемикачів, панелей перемикачів центральної консолі для таких автовиробників, як Ford, Audi, Daimler, BMW, Volkswagen, Renault, Porsche, Seat.

Напрямки діяльності ТОВ «КОСТАЛ Україна»:

  • Конструкторська розробка та дизайн (в т.ч. електроніки);
  • Монтаж електронних плат SMT;
  • Хвильова пайка;
  • Монтаж пластикових виробів;
  • Лиття пластикових виробів;
  • Механічна обробка матеріалів;
  • Управління проектами.

Компанією «КОСТАЛ Україна» виявлена зацікавленість у працевлаштуванні випускників КПІ ім. Ігоря Сікорського за спеціальністю “Матеріалознавство”, а також досягнуто домовленості щодо можливості для студентів кафедри фізики металів проходити практику або стажування у літній період на базі виробництва ТОВ «КОСТАЛ Україна» (м. Переяслав) або конструкторського департаменту (м. Київ).


15 лютого 2020 р. в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся день відкритих дверей

Ми вітаємо всіх, хто зацікавився спеціальністю 132 “Матеріалознавство” – Ви зробили правильний вибір, а ми зробимо так, щоб Ви про це не пошкодували!

А всіх інших з радістю запрошуємо до нас на бесіду або екскурсію. Все розкажемо, все покажемо! Просто подзвоніть або напишіть нам!


14 грудня 2019 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського  відбувся день відкритих дверей KPI AbitFast

Відео-звіт KPI AbitFast

Ми вітаємо всіх, хто зацікавився спеціальністю 132 “Матеріалознавство” – Ви зробили правильний вибір, а ми зробимо так, щоб Ви про це не пошкодували!

А всіх інших з радістю запрошуємо до нас на бесіду або екскурсію. Все розкажемо, все покажемо! Просто подзвоніть або напишіть нам!


Гарна новина!

Пройшов успішний захист кандидатської дисертації аспіранта кафедри фізики металів Орлова Андрія Костянтиновича на тему “Дифузійне фазоутворення та властивості нанорозмірних плівкових матеріалів V/Ag, Fe/Pt/Au” Ni/Cu/Cr, Ni/Cu/V”.

Робота виконувалась у найбільшому в світі японському синхротронному центрі SPring-8.

Приєднуйся до нашої команди та роби світову науку разом з нами! #вступай_на_132_матеріалознавство (кафедра фізики металів КПІ)


За новими знаннями – до стародавніх Афін!

Учасники семінару біля Парфенона

Усередині жовтня група студентів і співробітників інженерно-фізичного факультету КПІ відвідала місто, сама назва якого в будь-якої освіченої людини викликає безліч історичних і культурних ремінісценцій, – стародавні, але й сьогодні молоді Афіни. Проте мета поїздки була не туристичною – 10 наших молодих науковців і студентів узяли участь у міжнародному п’ятиденному семінарі фізиків-матеріалознавців, чи, точніше, – в освітньому проєкті “Advanced Training Course “Spintronics Radar Detectors” (“Курс підвищення кваліфікації “Спінтронікові радар-детектори”).

Спінтроніка і Програма НАТО

Проєкт реалізовувався в межах Програми НАТО “Наука заради миру і безпеки” і був спрямований на підвищення рівня знань молодих дослідників – фізиків-матеріалознавців у сфері найсучасніших мікрохвильових детекторів, заснованих на наноосциляторах обертового моменту. Такі пристрої (spintronic devices) забезпечують високу чутливість і можуть використовуватися як частотно-регульовані резонансні мікрохвильові детектори для широкого спектру застосувань у телекомунікаціях, радарах та розумних мережах. Спінтроніка сьогодні – це рівень навіть не нано-, а пікотехнологій, тобто це та галузь, дослідження в якій нині створюють нові знання на передньому краї науки. Тож актуальність цієї тематики не викликає жодних сумнівів, і саме це визначило успіх проєкту в Програмі НАТО “Наука заради миру і безпеки”.

Трохи докладніше про Програму, в межах якої було проведено цей лекторій, розповідає доцент кафедри фізики металів інженерно-фізичного факультету, молодий учений Ігор Владимирський, який був одним із головних рушіїв проєкту з української сторони і членом оргкомітету всього заходу: “Проєкти Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” поділяються на наукові, за якими фінансується проведення наукових досліджень, та такі, які мають на меті проведення певних заходів. Такими заходами можуть бути семінари і тренінги з метою підвищення рівня знань студентів, аспірантів і молодих науковців. Проєкт, який виграли і в якому взяли участь ми, належав саме до другої  категорії”.

Співорганізаторами семінару виступили Національний центр наукових досліджень “Демокрітос” (Греція, Афіни) та кафедра фізики металів ІФФ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Лектори і слухачі

Отож на семінарі провідні у цій галузі науковці Європи виступили перед студентами і молодими дослідниками з лекціями з надсучасної тематики й виклали свою точку зору на низку тих проблем, які сьогодні перебувають у центрі уваги вчених усього світу. А ще для тих, хто проходив цей курс, було організовано екскурсії до науково-дослідних лабораторій Центру “Демокрітос”.

Лекції для учасників семінару читали дослідники з Греції, Німеччини, Угорщини, Франції та України. Вчених-лекторів нашої країни  представляли професор Сергій Сидоренко, доцент Ігор Владимирський (обидва – КПІ ім. Ігоря Сікорського) та професор Олександр Прокопенко (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка).

У семінарі також узяли участь старші викладачі кафедри фізики металів КПІ Сергій Конорєв та Андрій Бурмак, аспіранти цієї кафедри Андрій Орлов, Арсен Гафаров і Павло Макушко, студентки ІФФ Дарія Трубчанінова і Дарія Невесела  та студентка ФТІ Ярина Мамчур.

На запитання, за якими критеріями відбиралися студенти для поїздки до Афін, Ігор Владимирський відповів: “Ми намагалися відібрати кращих представників різних категорій студентів – бакалаврського циклу, магістрантів та аспірантів. А ще, з огляду на те, що лекції читалися англійською мовою, володіння нею було базовою вимогою для кандидатів”.

Матеріали, з якими його учасники повернулися додому, тепер використовуються в навчальному процесі і в наукових дослідженнях. А студенти діляться першим досвідом організації та участі в міжнародній проєктно-грантовій діяльності, здобутими знаннями і, певна річ, враженнями від поїздки зі своїми однокашниками. Але це ще не все. За словами Ігоря Владимирського, для когось із них ці знання можуть бути використані  при підготовці курсового проєкту, для когось допоможуть визначитися з вибором  теми дипломної роботи, а для когось – увійдуть до одного з розділів дисертації.

Як виникла ідея поїздки і хто її реалізовував

 Важливо, що ініціаторами участі в проєкті стали саме молоді науковці, аспіранти і студенти. Вони самотужки підготували проєктні пропозиції й виграли відповідний грант у 50 тисяч євро. Ба більше, для того щоб почати проєкт, потрібно було ще й створити консорціум університетів Європи для участі в ньому. Створення цього консорціуму також узяв на себе цей молодий колектив. І ввійшли до нього, окрім КПІ, ще й виші та дослідницькі центри Франції, Німеччини, Угорщини та Греції. Але найголовніше в усьому цьому,  що все було зроблено без завдань “згори”, без будь-якого примусу, власними силами. Молоді дослідники і студенти самі знайшли актуальну тему, забезпечили виконання усіх вимог Програми НАТО й досягли в цьому успіху, який увінчався поїздкою до Греції.  Варто додати, що за умовами Програми НАТО “Наука заради миру і безпеки” у проєктах мають спільно брати участь представники держав-членів НАТО і держав-партнерів НАТО. Це є необхідним складником визначення членів консорціуму, і команда з інженерно-фізичного факультету з добором саме таких партнерів для роботи в консорціумі успішно впоралася. Головним з них і став Центр “Демокрітос” (як відомо, Греція є членом Північноатлантичного альянсу).  При цьому проїзд, проживання, харчування і культурна програма (а вона була надзвичайно цікавою – не забуваймо, що навчання проходило в столиці античного світу!) учасників семінару фінансувалися коштом проєкту.

У сучасної науки одна мова – англійська!

Слід підкреслити, що без знання англійської долучитися до міжнародної проєктно-грантової діяльності просто неможливо. Тому володіти мовою слід так, щоб не тільки мати змогу читати наукові тексти, але й бути спроможним спілкуватися з колегами; не лише слухати лекторів, але й розуміти, про що вони розповідають… І, звісно, вміти давати собі раду з вирішенням побутових питань, перебуваючи в інших країнах.  Для того щоб досягти такого рівня володіння мовою, не варто розраховувати лише на аудиторні заняття. “Потрібна постійна мовна практика. Ходити лише на заняття з англійської недостатньо. Слід багато читати, в тому числі й літературу за фахом, дивитися фільми в оригіналах з субтитрами, – ділиться власним досвідом Ігор Владимирський. – Люди, які збираються пов’язати своє життя з наукою, мусять розуміти, що в сучасної науки лише одна мова – англійська”.

Від редакції

Не боятися і почати працювати

…Проєкт “Advanced Training Course “Spintronics Radar Detectors” завершено. Молоді дослідники кафедри фізики металів ІФФ здобули не лише нові знання, але й отримали неоціненний досвід. Він засвідчує, що долучитися до участі в співпраці із закордонними колегами цілком реально. Нині конкурси щодо участі в міжнародних науково-дослідницьких чи освітніх програмах оголошуються дуже часто. Потрібно тільки знайти свою тему і навчитися презентувати свої знання та вміння. У багатьох галузях наш рівень аж ніяк не нижчий за рівень колег з інших країн. Тож слід просто починати працювати.


В рамках наукової співпраці з японським дослідницьким синхротронним центром RIKEN SPring-8 Center в листопаді 2019 року відбувся робочий візит аспіранта кафедри фізики металів І.О. Круглова до міста Токіо. Також було відвідано Національний Музей Сучасної Науки та Інновацій – Miraikan.

A working visit of I.O. Kruhlov who is a PhD student of Metal Physics Department to Tokyo city took place in November 2019, within the framework of scientific collaboration with the Japanese Research Synchrotron Facility RIKEN SPring-8 Center. The National Museum of Modern Science and Innovations – Miraikan – was also visited.


Хоча на вулиці вже стає зимно, це не зупинило учнів школи 44, міста Кам‘янське. Одинадцятикласники завітали на кафедру фізики металів та відчули себе справжніми студентами, познайомилися з викладачами та побачили сучасні лабораторії факультету.
Школярі та їх батьки дізналися про можливості вступу на кафедру фізики металів та про перспективні напрямки розвитку в області матеріалознавства!

Якщо ви теж бажаєте відвідати нашу кафедру та побачити все на власні очі, тоді обов’язково пишіть нам на пошту або дзвоніть за телефонами, які вказані на сайті.


ТАМ, ДЕ ОСІВ ПИЛ СТОЛІТЬ

(Advanced Training Course
 кафедри фізики металів в Афінах)

14-18 жовтня 2019 р. в м. Афіни (Греція) в рамках проекту програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” проходив курс підвищення кваліфікації фізиків-матеріалознавців (Advanced Training Course “Spintronics Radar Detectors”) для студентів, аспірантів і молодих вчених України і Греції.

Коротко про проект та про захід 14-18 жовтня в Афінах.

Проект «Advanced Training Course “Spintronics Radar Detectors”» програми НАТО “Наука заради миру і безпеки” – це курс підвищення кваліфікації, спрямований на підготовку молодих дослідників фізиків-матеріалознавців з найсучасніших мікрохвильових детекторів, заснованих на нано-осциляторах обертового моменту. Такі пристрої (spintronic devices) забезпечують високу чутливість, що робить їх перспективними в якості частотно-регульованих резонансних мікрохвильових детекторів для широкого спектру застосувань у телекомунікаціях, радарах та розумних мережах.

Захід відбувався протягом 5 днів і складався з лекцій та відвідувань науково-дослідних лабораторій (Institute of Nanoscience and Nanotechnology, NCSRDemokritos“).

Співорганізаторами заходу виступили Institute of Nanoscience and Nanotechnology, NCSR “Demokritos” (Греція) та кафедра фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського (Україна).

Керівники проекту:

– з боку Греції Prof. Dr. Dimitrios Niarchos, Institute of Nanoscience and Nanotechnology, NCSR “Demokritos”, Dr. Andreas Kaidatzis, Research Associate, Institute of Nanoscience and Nanotechnology, NCSR “Demokritos”, та Dr. Kostantinos Giannakopoulos, Institute of Nanoscience and Nanotechnology, NCSR “Demokritos”;

з боку України – проф. Сергій Сидоренко, науковий керівник кафедри фізики металів, та д-р Ігор Владимирський, доцент кафедри фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Особливістю даного проектує те, що його запропонували, підготували і виграли відповідний грант програми НАТО “Наука заради миру і безпеки” молоді вчені Кафедри фізики металів КПІ.

Разом із відомими в світі вченими Греції (Prof. Dr. Dimitrios Niarchos, Dr. Andreas Kaidatzis, Dr. Kostantinos Giannakopoulos), Німеччини (Dr. Stefan Facsko), Угорщини (Dr. Gábor Katona), Франції (Dr. André Thiaville, Dr. Denys Makarov), України в міжнародному заході взяла участь і делегація співорганізаторів – кафедри фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського, яку очолив доцент кафедри фізики металів І.А. Владимирський (член оргкомітету заходу). В складі делегації та в якості слухачів курсу взяли участь старші викладачі С.І. Конорев та А.П. Бурмак, аспіранти А.К. Орлов, А. Гафаров і П. Макушко, студентки Трубчанінова Д., Невесела Д., Мамчур Я.

Проф. С.І. Сидоренко представив доповіді: “Activities of the Metals Physics Department of Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” та “Role of outer surface processes on diffusion phase formation in a volume of nanothin metals films”, доц. І.А. Владимирський – “Novel highly anisotropic magnetic thin films for spintronic application“.


ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

Вітаємо стартап-проект “Теплиця майбутнього: ресурсозберігаючі технології”на чолі із доц. кафедри фізики металів Л.Д. Демченко із виходом до фінальної частини конкурсу стартап-проектів VІІ Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2019», що відбувся 8-10 жовтня 2019 року.

Даним старт-ап проектом зацікавилися інвестори, було підписано Меморандум про співпрацю і підтримку проекту.

Тож, бажаємо успіхів по впровадженню проекту в “підприємницьке” життя!


Форум молодих науковців “Сучасне матеріалознавство”

Вітаємо представників кафедри фізики металів асп. Шаміса М. та к.т.н. Шкарбаня Р. А., які 12 жовтня 2019 року приймали участь у конференції: “GERMAN-UKRAINIAN TECHNOLOGY TRANSFER PARTNERSHIP CONFERENCE” за підтримки “Київського Академічного Університету, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Асоціації Підприємств Промислової Автоматизації України та за фонду DAAD. Конференція присвячена сучасним проблем в галузі матеріалознавства та технологій.

На форумі було представлено дві доповіді, які оргкомітет відзначив відповідними сертифікатами!


Інформаційний день Програми «ГОРИЗОНТ 2020»

Шановні колеги!

            31 жовтня 2019 року о 15:00 у Національному технічному університеті України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги 37,
Зала засідань Вченої ради (корпус № 1) відбудеться

Інформаційний день Програми «ГОРИЗОНТ 2020»

Організатори:

  • Департамент науки та інноватики та Департамент міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського
  • Національний контактний пункт при КПІ ім. Ігоря Сікорського» за напрямом «Інформаційні та комунікаційні технології» http://ncp.kpi.ua
  • Національний контактний пункт при КПІ ім. Ігоря Сікорського» за напрямом «Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали» http://ncp.kpi.ua
  • Національний інформаційний  центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій

Учасники семінару будуть ознайомлені з останніми новинами від Європейської Комісії щодо програми «Горизонт 2020», умовами участі у проектах.

Для участі у семінарі необхідно зареєструватись до29 жовтня 2019 року за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScngOzqj3HL5MDc-Lm_qC1vpJdwtzxvU2qoEo3f_Vk7DflGZg/viewform або зателефонувати за номером (044) 204-80-19

Програма заходу:

14:30 – 15:00 Реєстрація учасників семінару Зала засідань Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського
(корпус № 1, проспект Перемоги, 37)
15:00 – 15:15 Вступне слово Згуровський Михайло Захарович, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського
15:15 – 15.30 Про організацію управління міжнародною науково-технічною діяльністю в КПІ ім. Ігоря Сікорського і завдання по її розвитку Сидоренко Сергій Іванович, проректор з міжнародних зв’язків,
Пасічник Віталій Анатолійович, проректор з наукової роботи
15:30 – 16:10 Організація діяльності Національних контактних пунктів КПІ ім. Ігоря Сікорського та актуальні конкурси програми «Горизонт 2020» Шукаєв Сергій Миколайович, д.т.н., професор КПІ ім. Ігоря Сікорського,
НКП за напрямом «Інформаційні та комунікаційні технології»
16:10 – 16:20 Фінансові правила програми «Горизонт 2020» Коваль Олена Віталіївна, керівник НКП за напрямом «Юридичні та фінансові аспекти»
16:20 – 16:30 Актуальні конкурси за напрямом «Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали» Пятова Анжела В’ячеславівна, к.с.н., доцент КПІ ім. Ігоря Сікорського,
НКП за напрямом «Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали»
16:30 – 17:00 Питання, обговорення та консультації  

Вступ на КВП 2019

Шановні колеги!

Згідно з наказом ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського від 30.08.2019 р. № 1/246 у вересні проводиться додатковий конкурсний відбір на кафедру військової підготовки. 

 Просимо Вас:

 1. На сайтах кафедр, факультетів, інститутів  та в телеграм каналах розмістити інформацію щодо можливості вступу на кафедру військової підготовки до кінця вересня цього року.

 2.  Документи від студентів приймаються до 20 вересня.

 3.  Вступні іспити проводяться 24 та 25 вересня.

 4. Доведення результатів вступу  та укладання контрактів – 26 вересня.

З повагою

Завідувач КВП

О. Царенок


В І Т А Є М О !

колегу – доцента кафедри фізики металів Валерію Вікторівну Холявко із призначенням на посаду в.о. проректора з навчальної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Бажаємо, шановна Валеріє Вікторівно, успіхів на цій відповідальній посаді!


ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

Студенти кафедри фізики металів Легеза Роман і Бесєдін Ігор в складі авторів старт-ап проекту “Fluid Technology…” зайняли перше місце в конкурсі «ZERNO challenge 2019» в рамках Національних змагань «ENACTUS UKRAINE СЕЗОНУ 2018-2019».

Приз за перше місце – 3000€ !

Тепер за умовами конкурсу, наші студенти мають представляти Україну на міжнародному рівні – на всесвітньому конкурсі старт-ап проектів «Innovation Race for Sustainability» в Германії (Франкфурті), наприкінці липня 2019 року (https://enactus.org.ua/nc2019).

1. Національні змагання .«ENACTUS UKRAINE СЕЗОНУ 2018-2019» проходили за підтримки Міністерства молоді та спорту України. В них взяли участь:

  • 250 cтудентів (команди Enactus, які представлять результати своїх соціально-підприємницьких проектів, та студенти-активісти, які жадають нових знань і випробують свої сили прямо на хакатоні соціальних проектів);
  • 80 представників бізнесу (керівники компаній, які є впливовою групою лідерів бізнесу з різних сфер діяльності, представники компаній із PR, CSR, HR напрямів).

НАЦІОНАЛЬНІ ЗМАГАННЯ «ENACTUS UKRAINE СЕЗОНУ 2018-2019» – ЦЕ:

  • 40 соціально-підприємницьких проектів;
  • 20 ВНЗ України;
  • 17 Глобальних Цілей ООН.

2. Нижче наводиться інформація про старт-ап проект “Fluid Technology…” та склад команди його авторів – FLAZteam.

Серед координаторів команди проекту – доцент кафедри фізики металів Інженерно-фізичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського Демченко Л.Д.

Проект виконаний спільно із співробітниками НАН України (керівник- координатор від НАН України – к.ф.-м.н. А.М. Титенко).

Але спочатку в КПІ було розроблено старт-ап проект для участі у Всеукраїнському фестивалі “Sikorsky Challenge” (осінь 2017 і осінь 2018) і тоді той проект переміг (підписали з інвестором – Фондом науково-технічного розвитку імені академіка В.С. Михалевича – меморандум про інвестування в проект і підтримку з боку інвестора).

При підготовці старт-ап проекту для конкурсу ZERNO CHALLENGE 2019 доц. Л.Д. Демченко безпосередньо керувала в КПІ студентами.


Враження студентів гр. ФМ-32 О.Бессмертної і М.Коваленко про перебуванні у Німеччині при виконанні магістерських робіт за грантом ДААД (2018/2019)

Світ сучасної науки виявився набагато ближчим, ніж нам здавалося на перших курсах навчання на інженерно-фізичному факультеті. Саме на магістратурі нам, – двом магістрам кафедри фізики металів, – випала можливість стати учасниками міжнародної програми академічної мобільності DAAD (нім. Deutscher Akademischer Austauschdienst) за проектом Leonard-Euler 2018 – 2019 в Аугсбурському університеті, Німеччина.

У рамках цього проекту студентів запрошують безпосередньо до університету в Німеччині, аби власноруч проводити експерименти та дослідження, працювати в команді аспірантів та молодих вчених під керівництвом досвідченого професора. Ні, тут немає навчання, пар, лекцій, заліків. Цілий місяць перебування в університеті Аугсбурга на кафедрі експериментальної фізики-4,, яку очолює проф.М. Альбрехт, був цілком присвячений науковій робот за темою магістерський роботи «Формування скорміонів в нанорозмірних плівках Mn-Si»,( керівник з української сторони проф. Ю.М.Макогон). Наш проект стосувався магнітних матеріалів нового класу, – скирміонів, – які, в теорії, мають високу щільність запису при збереженні мінімальних розмірів носіїв пам’яті. Але це – теорія, і нашою метою було її перевірити: чи спростувати, чи підтвердити. У нас була можливість працювати на сучасному потужному обладнанні (sputtering machine, SQUID-machine, атомно-силовий мікроскоп тощо). Набуття таких практичних навичок призводить до розуміння того, чим саме займаються спеціалісти нашої галузі.

Звичайно, якість роботи над проектом залежить і від колективу, в якому доводиться працювати. Нам дуже пощастило, адже наукова група на кафедрі експериментальної фізики-4 дуже дружньо до нас ставилася. Це – команда професіоналів, тому всі, до кого ми зверталися за порадою чи допомогою, радо пояснювали нам все незрозуміле та відповідали на всі наші питання. Можливість взяти участь у даній програмі стала неоціненним внеском у наш професійний розвиток як інженерів-матеріалознавців та дала можливість отримати неоціненний досвід…

О..Бессмертна
М.Коваленко


Візит до Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf e.V.

В період з 22 по 27 квітня 2019 року на запрошення керівника наукової групи «Intelligent materials and devices» д-ра. Д. Макарова  відбувся візит старшого викладача кафедри фізики металів к.т.н. І.А. Владимирського в науковий центр Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf e.V. (м. Дрезден, Німеччина).

Метою візиту було обговорення перспектив співпраці між кафедрою фізики металів і Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf e.V., подачі спільних наукових проектів до Німецького наукового товариства (DFG), організації наукових стажувань аспірантів.

Досягнуті домовленості відкривають перспективи широкої співпраці за всіма перерахованими напрямами.


Шановні колеги!

Інформуємо, що кафедра фізики металів Інженерно-фізичного факультету виборола перше місце в рейтингу кафедр міжнародної діяльності у 2018 році.

Результати щодо складових діяльності першої “десятки” кафедр рейтингу – додаються.

Прийміть наші вітання, шановні колеги, і побажання нових успіхів в сфері міжнародної діяльності.


ВІТАЄМО КОЛЕГ З ОТРИМАННЯМ ПАТЕНТУ!

Вітаємо колег – к.т.н. І.А. Владимирського, проф. С.М. Волошко та проф. С.І. Сидоренка із важливою подією – отриманням патенту на корисну модель № 132717 “Спосіб визначення температури Кюрі в тонкоплівкових нанорозмірних феромагнітних композиціях”.


Шановні колеги!

Кафедра фізики металів Інженерно-фізичного факультету “КПІ ім. Ігоря Сікорського” 

запрошує Вас взяти участь у роботі

ХІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених

 ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ НОВІТНІХ

ФІЗИКО-МАТЕРІАЛОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА

КОМП’ЮТЕРНОГО КОНСТРУЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ,

яка відбудеться 18 – 19 квітня 2019 р. 

Запрошення

Реєстраційна форма учасника

З повагою, оргкомітет


Голосування

ОГОЛОШЕННЯ

12 квітня 2019р. о 14:15 в аудиторії 101 корпусу №9 в підрозділі/ групі підрозділів ІФФ відбудеться пряме таємне голосування з обрання виборних представників з числа працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками для участі у виборах ректора Університету.

Претенденти у виборні представники можуть бути висунуті трудовими колективами або шляхом самовисування, про що до Організаційного комітету (кім. 123-1) подається витяг з протоколу конференції трудового колективу або заява не пізніше 5 квітня 2019 р.


Ярмарок професій у Рокитному

21 березня 2019 року у Рокитнянській районній філії Київського обласного центру зайнятості відбувся Ярмарок вакансій. У цьому заході прийняли участь викладачі кафедри фізики металів Конорев С. І., Шаповалова Н. А. та Франчік Н. В.

На Ярмарок завітали учні 9-х ‒11-х класів загальноосвітніх шкіл селища Рокитне. Мета заходу ‒ зорієнтувати учнів щодо вибору майбутньої професії, розширити їх уявлення про професії і отримати інформацію про навчальні заклади.

Відкрила Ярмарок професій директор філії Лариса Глюза, яка підкреслила, що здійснювати такий крок школярі повинні свідомо, вільно та самостійно, обов’язково проаналізував свої знання та вподобання.

У заході взяли участь представники 14 навчальних закладів Києва та Київської області.

Старший викладач кафедри фізики металів Конорев С. І. також привітав усіх учасників заходу та запросив школярів вступати до Національного технічного університету України Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.

Майбутнім абітурієнтам розповіли про умови вступу, про особливості навчання за освітньою програмою Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання, а також про працевлаштування після одержання освіти.

Запрошуємо школярів, які проявили інтерес та бажання навчатися на нашій кафедрі прийняти участь у ХІІ Міжнародній конференції «Перспективні технології на основі новітніх фізико-матеріалознавчих досліджень та комп’ютерного конструювання матеріалів», яка відбудеться 18 – 19 квітня 2019 р.


Ярмарок професій на базі Прилуцького професійного ліцею Чернігівської області

22 березня асистенти кафедри фізики металів Шаповалова Н.А. та к.т.н. Бурмак А.П. відвідали Ярмарок професій на базі Прилуцького професійного ліцею Чернігівської області та представили освітню програму кафедри фізики металів «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання».

 Цей Ярмарок був організований для учнів 9 та 11 класів шкіл та гімназій м. Прилуки, а також 7-ми шкіл Прилуцького району. Загалом Ярмарок відвідало понад 700 школярів. Наші викладачі розповіли старшокласникам про спеціальність «Матеріалознавство», про величезне значення цієї галузі для розвитку суспільства; відповіли на численні запитання щодо особливостей вступної кампанії  2019 року, можливостей одержання подвійного диплому при навчанні у КПІ ім. Ігоря Сікорського та військової підготовки. Обговорювались також вибір пріоритетів при поданні заяв, навчальні дисципліни кафедри фізики металів та комп’ютерні технології, можливості подальшого працевлаштування, особливості стипендіального забезпечення (воно передбачає підвищену стипендію для наших студентів).

Запрошуємо усіх, хто проявив інтерес, обирати освітню програму кафедри фізики металів «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання» першим пріоритетом, щоб стати висококваліфікованим спеціалістом світового рівня у галузі матеріалознавства!


Ярмарок професій на базі Переяслав-Хмельницької міської районної філії Київського обласного центру зайнятості.

Опубліковано: Понеділок, 25 березня 2019, 00:14

Автор: Вадим Гаврилюк

Перегляди: 346

20 березня викладачі кафедри фізики металів к.т.н., доцент Холявко В.В., к.т.н. Шкарбань Р.А. та к.т.н. Бурмак відвідали Ярмарок професій на базі Переяслав-Хмельницької міської районної філії Київського обласного центру зайнятості.

Цей Ярмарок був організований для учнів 9 та 11 класів семи шкіл та гімназії м. Переяслав-Хмельницький, а також 5-ти навколишніх сіл. Загалом вдалося поспілкуватись із 120-ма школярами та ознайомити їх із особливостями навчання за освітньою програмою кафедри фізики металів «Металофізичні процеси та їх комп’ютерне моделювання».

Зацікавленість старшокласників викликали новітні досягнення в галузі матеріалознавства, значення цього напряму для розвитку науки, техніки і взагалі суспільства. Численні запитання школярів стосувались умов вступу до КПІ ім. Ігоря Сікорського на дану освітню програму у 2019 році, можливостей одержання подвійного диплому при навчанні на спільному українсько-німецькому факультеті, перспектив працевлаштування після одержання освіти, а також студентського дозвілля, умов проживання в гуртожитку та особливостей стипендіального забезпечення.

Запрошуємо тих, хто проявив інтерес і бажає навчатись на нашій кафедрі, взяти участь у ХІІ Міжнародній конференції  «Перспективні технології на основі новітніх фізико-матеріалознавчих досліджень та комп’ютерного конструювання матеріалів», яка відбудеться 18 – 19 квітня 2019 р. і призначена для абітурієнтів, студентів, аспірантів та молодих вчених. Додаткову інформацію буде розміщено на нашому сайті.